«Старість не може
бути щастям» — кажуть у народі.. Старість може бути спокоєм чи бідою. Спокоєм вона стає тоді, коли її поважають і
підтримують. Бідою її робить самотність, неуважність, байдужість. (В. Сухомлинський)
На сцені
діти з квітами та осінніми листочками міркують: «Бабине літо, — чому не дідове воно?» (Д.Білоус, стор.
169).
1. Вчитель. Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі,
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.
І від краю і до краю,
Від двора і до двора
Золотого урожаю
Знов до нас прийшла
пора.
А наші школярики міркують «Чом літо бабиним зоветься і чому не дідове воно?» Як старість вашу, любі бабусі й дідусі,
зробити спокоєм і щастям? Думаю, сьогодні у вашій присутності вони підведуть
підсумки своїм міркуванням.
2. уч. Добрий день, вам, бабусі й дідусі,
І, звичайно, гості всі.
Раді на святі вас вітати,
Щастя і добра бажати.
3. уч. Добрий
день, бабусю дорога моя!
Це для тебе сонечко лагідно сія.
4 уч. Добрий день, дідусю рідний мій,
Це для тебе свято влаштував онучок твій.
5 уч. Назбирали квітів і осінньої трави.
6 уч. Дорога бабусю, літ за сто живи,
7 уч. Дорогий дідусю, літ за сто живи,
Зичимо любові, і добра, й краси.
8 уч. Ми у серці маємо слід ваших
пісень,
9 уч. Щастя і добра, дорогі наші бабусі й
дідусі, найрідніші й наймиліші люди.
10 уч. Найсильніші, бо на всіх у вас вистачає сили
і часу: на дітей своїх, на наших мам і тат, на
онуків та й на правнуків.
11 уч. Для всіх у вас — добре словечко і гарна порада, допомога.
12. Вчитель. Мудрий
народ каже:
13
Уч. Бабусине слівце — плідне деревце.
14
Уч. Дідова порада — рукам розрада.
15
Уч. Хто бабусю й дідуся має, той потіху знає.
16
Разом. Там
бабусині руки, де її онуки.
17
Вчитель. А онуки сьогодні на святі.
18
Всі. Осінь
золота завітала до бабусі й дідуся.
19
Вчитель. Ми й справді запросили на свято золоту
осінь, скоро її будемо зустрічати.
Осінь різнобарвну, радісну, щедру запросили, бо
хочемо, щоб осінь вашого життя була саме
такою, а не сірою, з дощами, вітрами і колючим холодом від неуважності
рідних.
20 уч. Ми вітаєм, любі друзі,
Вас на нашім святі
І бажаєм, щоб, як осінь,
Ви
були багаті,
І здорові, як водичка
З
джерела дзвінкого.
Всім вам зичимо ми щастя
Світлого людського.
21 уч. Ми з відкритим щирим
серцем
До
гостей ідемо
І для вас
на рушникові
Хліб і сіль несемо.
(Звучить музика, діти в українських костюмах несуть
хліб. Хліб кладуть на стіл перед гостями).
22 уч. Навесні посію
Зерна в полі чистім,
Хай над ними світить
Сонце променисте.
23 уч. На веселім вітрі
Зашумить колосся,
Стане золотою
Урожайна осінь.
24 уч. На заводі пекар
Хліб спече з любов'ю,
Скаже: «Любі діти,
їжте на здоров'я!»
25 уч. Синім птахом промайнуло гаряче літо — і з багрянцем калини непомітно прийшла осінь. І
хоча нам трохи сумно за літом, проте красуню-осінь ми зустрічаємо з трепетом у
душі. І не дивно, адже щедра осінь зачаровує нас своєю красою, пригощає дарами,
бо багата вона на врожаї і хоче, щоб люди мали все: хліб і до хліба, овочі та
фрукти. Щоб усі діти виростали добрими і працьовитими, чуйними й творчими. Щоб
уміли бачити красу природи рідного краю.
26 уч. Кудись побігло літечко
Чи в вирій попливло.
Давно зібрали житечко
Й тепла як не було.
27 уч. У небі стало тихо,
Пташок уже нема.
Звірятам не до сміху,
Бо прийде в край зима.
28 уч. То сонце ще сміється,
То вітер налетить.
А жовтий лист зірветься
Та й в небі полетить.
29 уч. Усюди так красиво —
Все золотом блищить!
Це осінь пустотлива
Дарує дивну мить.
30 уч. Осінь у танці із пензлем кружля,
Старанно фарбує листочки.
У чорні хустки прибирає поля,
Ліси — в золотисті сорочки.
31 уч. Білим туманом сповила долину,
Багрянцем покрила у лузі калину.
Добра понаносила повні двори,
Комори, засіки і погреби.
(
Виконується пісня про осінь)
32 Вчитель. Підмічено давно, бабусям і
дідусям до серця ця теплінь осіння — бабине літо.
Звучить музика, заходить Осінь — дівчинка у жовтому вбранні, на голові вінок із
листя, ягід горобини та калини, на шиї червоне намисто.
33. Осінь. Добрий день вам, любі діти,
бабусі й дідусі.
І, звичайно, всі, всі, всі.
— Як приємно, подивіться,
Як прикрашена світлиця!
Правда, друзі, гарно тут
Хризантеми скрізь цвітуть!
Значить, квіти
з нами згодні
Привітать бабусь сьогодні.
34. Осінь. По землі простую швидко,
Кольори міняю,
І тепер на поле рідко
Сонце заглядає,
Щоб земля могла спочити
І набратись сили,
Бо ж вона пшеницю й жито
Для людей зростила,
Фруктів, овочів багато —
Усього доволі!
А тепер спочинок — свято —
Буде в вашій школі.
35
Учитель. Ми раді тобі, чарівна красуне,
будь почесною гостею на нашому святі.
36 Осінь. Щедрими врожаями
Повниться земля.
Дякую вам щиро!
Я до вас прийшла
Не сама, з дідусем Урожаєм.
Ми з ним часто разом
походжаєм.
37 Учитель. Дідусю
Врожаю, де Ви? Агов!
З’являється дідусь Урожай.
38
Дідусь Урожай. Добрий день, чесні, добрі й
працьовиті люди! Як багато завітало вас на наше свято! Отак і колись, коли
осінні роботи були майже завершені, збирались наші бабусі й дідусі на
посиденьки. Розмовляли про свої літа, згадували молодечі розваги, співали
пісень. А бувало, й казки розповідали.
39
Учитель. А ви пам'ятаєте казку
«Попелюшка»? Головна героїня була дуже доброю і роботя-щою дівчинкою. За це
фея допомогла їй поїхати на бал. А в якій кареті поїхала Попелюшка на бал?
(У золотій.)
— А
скажіть, де взялася золота карета? (Відповіді
дітей.)
40 Дідусь Урожай. Так, із гарбуза. А ви знаєте,
що гарбуз — ягода?
41 уч. Нічого собі ягідка!
42 уч. Ботаніки
вважають, що гарбузи — найбільші в світі ягоди. Деякі з них важать до 100 кг . Найбільший гарбуз у
світі демонструвався на виставці в 1986 році й важив 314 кг . А в цьому році в
Америці був вирощений гарбуз, який заважив більше 1000 кг .
Заходить Гарбуз.
43 Гарбуз. Розступіться, пани добродії!
Лежу я на городі, боки
вигріваю.
— Гей-гоп, гуки-чуки,
— Вдарю й собі закаблуки!
— Що за оказія сталася тут,
Що веселиться весь чесний
люд?
44 уч. А це
ми зібралися на погостини, щоб повеселитися, почастувати гостей чим Бог пошле.
45 Гарбуз. Гарний, господарю, маєш
звичай,
А ще гарніший в городі
врожай.
Буде смачнішим твоє
частування,
Як прийдуть із грядки
капуста-пані,
Морква, петрушка, часник
вусатий
І весь мій рід городній
багатий.
Під веселу музику до Гарбуза підходять діти в костюмах овочів та
фруктів.
Виконується пісня «Ходить гарбуз по городу».
46 уч. Гарбузе,
а чого це ти ховаєшся за тином?
Думаєш, тебе ніхто не бачить?
47 Гарбуз. І чого ти розкричалася? Думаєш, мене не
люблять? Ось глянь, який я, при тілі!
48 уч. Знаю, знаю, хто тебе найбільше
любить!
49 Гарбуз. Знаєш, то скажи.
50 уч. Cтецько! Ось уже який рік із
тобою носиться.
Виконується сценка.
1. Cтецько. Здоровенькі були! Оце почув,
що про мене говорять, та й мерщій до вас.
2. Дівчина. О,
Стецько, а що то ти приніс?
3. Cтецько. Та це Уляна втеребила мені
гарбузяку. Казала, що каші наварить. А сама пропала, як булька на воді. А може,
ти мене почастуєш чимось смачненьким, то я до тебе посватаюсь?
4. Дівчина. Посватайся,
Стецю, посватайся, то ще одного гарбуза дістанеш.
5. Стецько. А ти дівка освічена?
6. Дівчина. Освічена.
7. Стецько. А в
заморських краях бувала?
8. Дівчина. Бувала,
Стецю, бувала.
9. Стецько. А що
там варять, їдять?
10.Дівчина. Страви
кращої, ніж у нас, я ніде не зустрічала.
11.Стецько. Та ти
що?
12.Дівчина. Кажу
тобі. Багато є всіляких смачних страв, і у кожного народу вони свої. На
Кавказі, наприклад, смажать шашлики з баранини і печуть дуже смачний прісний
хліб — лаваш, італійцям до вподоби піца і макарони, французам — жаби й
слимаки, американцям — гамбургери. А в українців є свої пресмачнющі страви:
борщ, галушки, пампушки з часником, вареники, голубці... Та що там казать!
Навіть проста пшоняна каша, зварена в печі, — хіба можна її із чимось порівняти?
13.Стецько. А ще й
салом можна затовкти ту кашу. Я весь горщик враз із'їв би. А ти кашу вмієш
варити?
14. Дівчина. Авжеж
умію, особливо з гарбуза.
15. Cтецько. Ось така дівчина мені
підходить. То я буду свататись.
16. Дівчина. Стецю,
та у тебе ж не всі вдома!
17.Стецько. То я
побіжу їх позбираю.
Біжить за сцену, дівчина виходить
за ним слідом.
53.
Дідусь Урожай. Молодці! Розсмішили ви старого
Врожая. А ось я зараз перевірю, чи добре ви овочі знаєте.
Овочі
розповідають про себе.
Сценка «Сперечались овочі»
54. Морква.
Кожен знає, що морквиця на городі, мов цариця.
Коси довгі кучеряві, та ще й платтячко яскраве.
Я смачна і вітамінна і не гірша апельсина.
Той хто моркву поважає, до ста років проживає.
55. Буряк.
Розхвалилася дивіться, ти не схожа на царицю.
Я від тебе червоніший, красивіший і товстіший.
Український борщ чудовий по усіх краях відомий.
У борщі я головний, борщ без мене не смачний.
56. Огірок.
А зелені огірочки всі вживають залюбки.
Нас шанують не даремно:
Дух наш свіжий і приємний.
На канапці і в салаті ми і в будень і на святі.
57. Цибуля.
На цибулю нарікають, що до сліз я допікаю,
Вибачте, та я не винна, бо я лікарська рослина.
Соком з медом почастую, і здоров’я подарую.
58. Часник.
Часничок я білозубий
Ви мене не бійтесь, люди.
Хоч гіркий я та корисний,
Всім мене потрібно їсти.
Хто мій зуб з’їдає сміло –
Буде мати зуби білі.
59. Гарбуз. Не сваріться, любі, годі!
Я найстарший на
городі.
Я великий і
бокастий,
Жовтогрудий і
смугастий.
Я чудовий дар
осінній
З гарним та смачним
насінням.
Хто їсть кашу
гарбузову
Буде сильним і
здоровим!
60 уч.Ми — з гарбузової родини
61 уч. А виростаєм — для людини!
62 уч. За те нас люблять і шанують,
Що різні страви з нас готують.
63 уч. Який
салат без огірка!
64 уч. А що
за борщ без буряка?
65 уч. Чи то без моркви?
66 уч. Без
капусти?
67 уч. Без нас в каструлі буде пусто!
68 уч. Це правда, хлопчики й дівчатка,
69 уч. Ми є — і всі живуть в достатку.
70 Картопля. Смакуйте, смакуйте усі
бараболю,
Варіте і смажте із сіллю й без
солі,
Сто страв господиня з картоплі
зготує,
Картопля, як хліб, — вона всіх годує.
71 Капуста. А я — капуста вітамінна,
І солена в бочці, й в салатах
відмінна.
У борщику, в супі, в смачних
голубцях,
В олії посмажена й терта в
млинцях.
73 Морква. Я — морква,
Під сонечком щедрим зростала,
Земелька водою мене напувала,
Тому-то й вродила така
соковита.
Морквяного соку вам треба
попити.
74 Помідори. Ми — помідори, ми пречудові,
До вашого столу хоч зараз
готові.
Ось який гладкий я пан.
Маю гарний я жупан.
Помідори всі, малята.
Вітамінами багаті.
69 уч. Ми є — і всі живуть в достатку.
70 Картопля. Смакуйте, смакуйте усі
бараболю,
Варіте і смажте із сіллю й без
солі,
Сто страв господиня з картоплі
зготує,
Картопля, як хліб, — вона всіх годує.
71 Капуста. А я — капуста вітамінна,
І солена в бочці, й в салатах
відмінна.
У борщику, в супі, в смачних
голубцях,
В олії посмажена й терта в
млинцях.
73 Морква. Я — морква,
Під сонечком щедрим зростала,
Земелька водою мене напувала,
Тому-то й вродила така
соковита.
Морквяного соку вам треба
попити.
74 Помідори. Ми — помідори, ми пречудові,
До вашого столу хоч зараз
готові.
Ось який гладкий я пан.
Маю гарний я жупан.
Помідори всі, малята.
Вітамінами багаті.
75 Огірок. Огірки вродили рясно,
Урожай зібрали вчасно,
Товстенькі й колючі, немов
їжачки,
Аж просяться в бочку, візьми й засоли.
76 Часник. Хто
гострого хоче —
Часник хай придбає,
Він всякі мікроби вогнем
випікає!
77 Цибуля. Погляньте,
цибуля яка уродила —
Велика, ріпчаста — справжнісіньке диво!
Цибулю на зиму мерщій запасайте,
Тушкуйте, варіть і сирою вживайте.
Сценка (Весело вибігає хлопчик Петрусь).
78
Петрусь. Здоров, добрий Урожаю!
Це я, школяр Петрусь.
Начастуватись, так і знай,
Вже я не забарюсь.
Я дуже спритний і меткий,
Ходжу у другий клас.
І апетит чудовий мій
Відомий всім у нас.
(наставляє жмені)
79
Яблуко: Урожай! Урожай!
Не частуй його, стривай!
Петрусь на яблуні зломив
Отаку гілляку.
80
Груші: А нас
зеленими трусив,
Ми падали од ляку.
81
Кавун: І
городина уся
Скаржиться на Петруся!
Він у суху погоду
Не брався до відра!
Ми влітку на городі
Не бачили Петра.
82 Усі
овочі та фрукти: Він – ледар!
Частувать його не
треба!
83
Петрусь: А ні, то й ні…Я не…заплачу. Я… піду.(І раптом як заплаче).
84
Дівчинка (поплескала його по плечу):
Чого ж ти плачеш?
Не
скупі у нас дівчата
Хочеш нам допомагати?
85
Петрусь: Хо..хо..хочу.
86
Урожай: На, грушок, Петрусю!
87
Петрусь: Я ямки копать візьмуся,
Насаджу черешень тут.
88
Урожай (дає грушу): Ось наперед тобі за труд
Урожай (до Осені) А ти знаєш, Осене, я влітку на городі дуже часто зустрічав бабусь і
дідусів.
Осінь. Так, дійсно, вони як ті
невтомні бджілки трудяться зранку й до ночі.
89
Вчитель. Якось запитала у дітей, з ким вони найчастіше
вдома. Вони сказали, що з бабусею і дідусем.
Хто допомагає? Бабуся і дідусь. Кого в родині знають, люблять, поважають?
Бабцю й дідуся! Ми бажаємо, щоб так і було.
Все уміє, знає бабуся і дідусь старенькі, їм би полежати, а вони —
невтомні бджілки, все
трудяться з ранку до ночі.
90 уч. З ранку до ночі трудиться бабуся,
В неї охоче працювати
вчуся,
Годі їй мити, підмітати –
Я сама швиденько
приберу в кімнаті.
91 уч. Ледве сни ранкові
відлетіли,
Вже бабусі наші все
зуміли:
Нам косички заплести,
У квартирі підмести,
Пиріжки спекти,
Полить вазони,
Каші внукам наварить,
В магазині хліб купить
–
Як же нам їх не любить?
92 уч. Пахнуть руки її паляницями,
Кропом, борщиком і
пшеницею.
93 уч. Пахнуть рученьки м’ятою – рутою,
Пахнуть хатою незабутою.
94 уч. Пахнуть рученьки огірочками,
Свіжовипраними сорочками
95 уч. Пахнуть рученьки ніжною ласкою,
Онучаток маленьких
колискою
96 уч. Багато в бабусі турбот – не злічить!
Одній всю роботу
нелегко зробить.
І хочеться нам, друзі,
таке усім сказать:
97 Всі: Ми будем бабусі завжди допомагать!
98 уч.
Любий, добний мій дідусю,
Я
твоя онучка.
Прибігаю я до тебе,
Як порадитися треба,
І
слова твої розважні
Пам’ятати буду,
У
життя твою науку
Понесу я всюди…
99 уч. Зовсім не старенький любий мій
дідусь,
Ми
з ним добрі друзі, я цим так горжусь.
Він такий розумний, все на світі знає,
Бо
книжок багато він завжди читає.
100 уч. Я вітаю свого діда
І таке йому скажу:
Із тобою я дружу.
Ти привітний, ти ласкавий,
Ти хороший, гарний, славний!
Будь здоровим, не хворій,
Дідусеньку рідний мій!
( Виконується пісня «Є у мене гарні
друзі»)
101 Вчитель. Добре, коли онуки радують, а коли пустують, тоді сивина вибілює скроні бабусь і
дідусів. І кожна волосина сивіла від біди, горя, нестримного часу. Пам'ятайте, поважайте, шануйте своїх
бабусь і дідусів. Учіться у бабусі й дідуся всьому найкращому.
Пам'ятайте:
1)
Вартий
пошани сивий волос.
2)
І
старий тихенький голос.
3) До тих зморшок придивіться,
Станьте ближче, поклоніться.
102 всі: За все найкраще у житті,
За ваші руки золоті,
За ваші лагідні серця
Внучата вдячні без кінця.
103 уч. Стала осінь луками ходити,
Наснувала з павутин антен...
Літо, літо бабине, куди ти
Захурчало в триста веретен?
104 уч. Ох, бабусям, дідусям до серця
Ця теплінь (підмічено давно).
Чом же літо бабиним зоветься,
І
чому не дідове воно?
105 уч. Пригріває сонечко
потрошку
І
сьогодні здогадались ми:
То бабусі Осені усмішки
В переддень вже білої зими.
106
уч. Ходить осінь по покосах,
В золоте фарбує ліс,
І горять шовкові коси
У зажурених беріз.
107
уч. Вітер грає, нахиляє
Срібні віти яворів.
Понад луками, за гаєм
Чути сурми журавлів.
108
уч. Пада, в'яне лист багряний,
Золотиться сіножать.
Клен в сорочці вишиваній
Вийшов літо проводжать.
109
уч. Мов мережка, в лузі стежка,
Осінь в гай по ній
пішла
За калинові сережки
В сонця вимінять тепла
109
Осінь. Дякую
за добрі слова. Але без людської щоденної праці не було б стільки дарунків. Бо
ж правду народ каже, що без труда нема плода.
110
Вчитель. Як приємно й до душі восени літнє тепло. А в
старості — увага, повага й добре слово дітей. Бо кажуть, що діти — це діти, а
справжні діти — це онуки. Чи не так, бабусі й дідусі? Хороші діти — спокійна старість! Так вирішила вся
наша громада.
111 Вчитель. Будьте хорошими дітьми, онуками. «Є три
біди у людини: смерть, старість і погані
діти, — говорить народна мудрість. — Старість неминуча, смерть невблаганна,
перед нею не можна зачинити двері свого дому, а от від поганих дітей можна дім
вберегти, як від вогню».
112 уч. Любі бабусі, дорогі дідусі,
І,
звичайно, гості всі.
Ми
бажаєм вам сто років жити
Без
горя, сліз і без журби!
113 уч. Хай з вами буде щастя і здоров'я
На
многії літа і назавжди!
Заключна пісня
Немає коментарів:
Дописати коментар