Свято "Краса людини у праці, у добрих справах"

Свято "Краса людини у праці, у добрих справах"

Мета.  Пробудити інтерес учнів до різноманітних професій; розвивати нахили та здібності учнів; виховувати повагу до праці, до людей праці.

1-й ведучий. Дорогі учні, шановні батьки та гості! Сьо­годні ми вас запрошуємо на наше театралізоване свято «Краса людини  у праці, у добрих справах».

2-а ведуча. Багато існує різноманітних професій у світі: садівник і овочівник, вчитель і лікар, водій і будівельник, міліціонер і тренер, хлібороб і тваринник — це дуже важ­ливі професії. Люди цих професій вирощують хліб, овочі, фрукти, навчають та виховують школярів, лікують дітей і дорослих, перевозять вантажі та споруджують будівлі, охороняють нас і навчають вести здоровий спосіб життя.

Вчитель. Чи думали ви коли – небудь над тим, скільки людей працює, щоб ви були нагодовані, одягнуті, взуті, щоб вдома у вас було світло вечорами і тепло у холодну погоду, щоб у ваших шкільних сумках були книжки і зошити, щоб ви могли сидіти біля радіоприймача чи телевізора і слухати музику?

   Якщо б ви задумали порахувати всіх цих людей, то, мабуть, до вечора не перерахували б.

   Візьміть хоча б те, що на вас самих.

 Вашу сорочку розкроїли і пошили з тканини на швейній фабриці. Не одна пара рук працювала над цією сорочкою, поки до неї не пришили останнього ґудзика.

  Але звідки взялася тканина? Її пряли на ткацькій фабриці із пряжі. Пряжу зробили із бавовни на прядильній фабриці. А бавовна теж «не з неба впала». Щоб була бавовна, її виростили на полі. А поле треба було зорати та засіяти. Поле ще треба було не один раз водою полити.

  Тепер давайте порахуємо, скільки людей було всім цим зайнято. Швачка, ткаля, селяни на бавовняному полі, трактористи, які зорали поле, землекопи, які канал вирили. Чи всіх ми порахували? Ні не всіх. Ці всі люди шили, кроїли, ткали, пряли, орали, сіяли , пололи, поливали не руками, а знаряддями і машинами. Ці знаряддя треба було зробити на заводі зі сталі. Сталь варили сталевари із чавуну. Чавун виплавляли доменщики із руди.

  Треба знову всіх перераховувати: швачки, ткалі, колгоспники, трактористи, землекопи, будівельники машин, доменщики, сталевари, рудокопи… Чи всіх згадали? Ні, не всіх.

   Щоб люди знали свою справу, треба, щоб вони цієї справи навчилися. А де цього вчать? В училищах, технікумах, інститутах. Але ні в одне училище, ні в один інститут не візьмуть неграмотних. А де грамоти навчають, ви знаєте і самі. У школі. А хто ж там вчить? Вчителі і професори.

  А вчити не можна без книжок, без зошитів. Отже, потрібні ще люди, які друкують, майстри паперових фабрик.

Так ми з вами ніколи не дійдемо до кінця списку.

Від кожної речі, яку ви бачите навколо, від стола, від стільця, від чашки, від шкільної парти можна пуститися в таку ж безкінечну подорож по заводах, шахтах, рудниках, електростанціях…

 Отож давайте згадаємо про деякі професії у нашому святі професій.  

(Лунає музика Д. Кабалевського «Клоуни». До зали під ве­селу музику вбігає Незнайко).

Незнайко.

Маємо багато справ,

І кожна має барви,

А я, на жаль, все ж не дібрав,

Яка ж найкраща справа?

Чи то літак між хмари спрямувати,

А може хліб ростить, сади садити,

Чи, може, в шахті працювати

Чи в школі діточок навчати?

1-й ведучий.

Професій різних є чимало,

Та є одна серед усіх!

А ти спитав у тата й мами,

Які професії у них?

2-й ведучий.

Та є одна з усіх професій,

Якої вчаться у житті,

Вона для кожного найперша,

Найголовніша в майбутті!

                                                                                  - 1 -

1-й ведучий.

Учитель, лікар чи геолог,

Письменник, слюсар чи кресляр

— Що може бути головною?

Одна професія — школяр!  ( разом)

2-й ведучий.

Бо всім відомо, що без школи,

Без знань, що мусиш тут набуть,

 Не станеш у житті ніколи

Тим, ким в дитинстві мрієш буть!

 (Лунає пісенька шофера).

1-а ведуча.  Ми з вами мешкаємо у чудовому місті з широкими вулицями, проспектами та бульварами. Ни­ми рухається багато автомашин, автобусів та таксі.

Тут на шляху завжди чергує

Умілий, спритний постовий.

Всіма відразу він керує,

 Хто перед ним на мостовій.

2-й ведучий.

Автоінспектор, він все може

—      Одним лиш помахом руки

 Перепинити перехожих

І пропустити дітлахів.

(Лунає музика К. Мяскова «Хороші водії».Чути вуличний гомін, луна­ють сигнали автотранспорту.На одному ролику до зали в'їжджає учень Петрик, зупи­няється, звертається до учнів ).

                                                                                   

Учень Петрик. Бачите, діти, ситуація критична. Тут тільки баба Мотря зможе розібратися. А ось і вона.

(На сцену виходить хлопчик, одягнений у костюм баби Мотрі, на ногах — кросівки, на руці — пов'язка «ЮІД»).

Баба Мотря. Що, голубчику, знову не там, де треба, гу­ляєш? І в якій школі ти навчаєшся? Чому не вивчаєш Правила дорожнього руху? А яку оцінку ти маєш з пред­мету «Основи здоров'я»?

 1-а ведуча.

Всім у нашому місті відомо: Баба Мотря ПДР на зубочок знає

                                                     І онуків цього з радістю навчає.

Баба Мотря.

Не лови, Петрусю, ґав,  Щоби носа не зчухрав.

Знай дорожні ти закони, Вчи їх пильно та невтомно.

Щоб не трапилось біди, Пам'ятай, мій друже,

Ці забави на дорозі — Небезпечні дуже.

 (Знімає з ноги Петрика ролик. До зали входять автоінспектор з жезлом у руках та дівчинка – «Світлофор»).

  Звучить пісня «Світлофор – жартівник»

Автоінспектор.

В руці моїй палиця є чарівна,

Будь-яке авто вмить зупинить вона.

Щоб халепи збутись всяко,

Шанувати треба знаки.

На дорозі — небезпечно,

Тож обачним буть доречно.

Світлофор.                                            

Як переходиш вулицю, На розі зупинись.

І перш за все уважно На мене подивись.

(Показує  кружечки червоного, жовтого та зеленого кольору)

Червоне світло — зупинися І на всі боки подивися!

Жовте світло всіх попереджає: До уваги діток закликає.

Зелене світло — шлях відкрито: «Дорогу переходьте, діти!».

Баба Мотря.

Коли дуже поспішаєш,

Часу, начебто, не маєш,                                      

Не біжи, все ж зупинись,

Шлях уважно роздивись!

З подругами я для вас

Заспіваю вперше.

(Під маршеву музику входять на сцену бабусі, на ногах у них — кросівки. Бабусі сідають на стільці, закинувши одну ногу на іншу. Баба Мотря та бабусі по черзі співають частівки).

                               

                                    

     Частівки

Повторюйте всі на світі

Правила дорожні,

Бо без них дорослим й дітям

Прожити не можна.

По дорозі йшла Параска,

Роззявивши рота,                                                

Та наїхала на неї

Новенька «Тойота».

На дорозі грався Вася,

Де не пристосовано,

А тепер він у лікарні

Увесь загіпсований.

Швидко їхав дядько Яків,

Милувався простором,

Не дивився він на знаки,

А тепер — на костурах.

Руху правила дорожні(Всі разом співають).

Треба добре знати,

Щоб нікому і ніколи

Клопоту не мати.

Автоінспектор. Молодці, бабусі! Ви у мене справжні помічниці, тому я записую вас у юні інспектори дорож­нього руху.

Хто мені допомагає, Той подяку щиру має.

Баба Мотря.

Він пильний, тож допоможе тобі,

Посада у нього — інспектор ДАІ.

 1-а ведуча.

Ти добро роби повсюди.

Та принось ти користь людям.

Як посієш ти пшеницю

Та вкопаєш враз криницю,

І посадиш тут томати —

Урожай ти будеш мати.

2-й ведучий.

Дивлюсь я на свої руки —

Перемоги запоруку,

І я згадую Оксану:

І важку земельну справу!

1-а ведуча.

А для нашої Оксани

Вся робота у пошані:

Вона рано ходить в поле,

Бурячок та моркву поле.

І картопельку сапає —

Роботящі руки має.

( Входить овочівнця Оксанау чоботах, гумових рукавицях, з лопатою у руках).

Овочівниця.

Ой! Люблю я свою хату,  І подвір'я, і садок:

 Сонця тут завжди багато, А як треба — й холодок.

Овочівниця. Кожного року я вивчаю свій город і городні рослини. Професія моя — цікава, але разом з тим дуже відповідальна. А знаєте, чому?

Ось, наприклад, коли стоїть спека, мої овочі погано по­чуваються, бо вони, як люди, їм не вистачає вологи. А якщо вологи забагато, то вони тягнуться до сонячних про­менів. Тому вранці, коли необхідно, я їх обов'язково поливаю і, найголовніше, я співаю пісні. А знаєте, чому? Тому що рослини чудово відчувають ту людину, яка їх саджає, яка вкладає в них свою душу, її настрій і вподобання. За роботою я розповідаю їм про своє життя, про життя моїх рідних, і я обов'язково зичу рослинам, щоб зони росли і розквітали. Ось так ми спілкуємося. І вони віддячують мені багатим врожаєм.

 1-а ведуча.

Не рвіть ви квіти, любі друзі, Що ростуть в зеленім лузі.

2-а ведуча. Щоб виростити чудову, гарну квітку, садівник вчасно її поливатиме, підживлюючи її, дасть доступ до неї світла і тепла. Тільки тоді квітка розкриєть­ся у всій своїй красі і буде прикрашати оранжерею та тішити око людини.                                                  - 2 - 

Учень.

Шануйте природу, любіть, Бо вам у походи ходить

 І кожній стеблині радіти. Коли ви мандруєте яром,

Галявиною або лісом, Не рвіть гілку задля забави

 І пам'ятайте про це, діти.

 Учениця.

Такого багатства немає, Можливо, у цілому світі.

 1-й учень.

Я мрію про майбутнє І без всіляких знижок

Скажу вам, що є суттю — Знання з розумних книжок.

2-й учень.

Я з дитинства мрію Стать лікарем великим,

І від усіх захворювань Знайти цілющі ліки.

Щоб всі здорові та міцні Жили б хоч років двісті,

Наш добрий лікар Айболить Вам хоче розповісти!

(Лунає музика А. Мігай «Лікар Айболить». До зали входить лікар Айболить).     Звучить пісня «Лікар – Айболить»

                                                                                                    

Лікар Айболить. Доброго дня, діти! Мене звуть лікар Айболить. Я завітала до вас з лікарні, яка розташована біля лісу. Там у мене лікується дуже багато звірів і птахів. Крім того у лісовій лікарні проходять медичне обстеження та медичний курс і домашні тварини: кішечки, собачки, па­пуги, хом'ячки, яких свого часу побили та поранили по­гані, неслухняні діти. А чи є серед вас такі бешкетники?

Всі. Ні!

Лікар Айболить. Я дуже рада це чути! Я гадаю, що у школі навчаються діти, які ставляться до своїх домашніх тварин, як до членів своєї родини, тобто люблять їх, піклуються, турбуються про них. Усі Мурки, Тузики, Кирюші, Хомичі — дуже віддані істоти, вони тонко відчува­ють ваше ставлення до них, вони платять добром на ва­ше добро, коли ви годуєте їх, розмовляєте з ними, піклуєтеся про них, робите профілактичні прищеплення.

1-й учень.

Ти на лікаря не сердься,

Адже в нього добре серце:

Відчуває біль чужий

Він так само, як і свій.

2-й учень.

Він завжди чим тільки зможе Нашим учням допоможе:

Дасть таблетки і настої І болячки всі загоїть.

Як ін'єкції припише, То нехай тебе це втішить,

Бо причина всіх хвороб — Всюдисущий злий мікроб.

(На сцену під маршеву музику виходять 2 «мікроби». Вони підходять до дітей у залі, смикають їх за одяг, во­лосся, роблять страшні гримаси. На грудях у них напис: «Мікроб № 1», «Мікроб № 2»).

Мікроб № 1. Ой, які ми поважні! Скільки дітей завдя­ки нам захворіло!

Мікроб № 2. Ми знаходимося завжди поруч з хлопчи­ками та дівчатками. Тільки-но хтось із них забуде поми­ти руки, — ось тут і ми, мікроби.

Мікроб № 1

Я — мікроб, я вас дістану, Плюну раз і плюну два.

Все у вас буде боліти, А не тільки голова.

Мікроб № 2.

Хто мене тільки вдихне — Той кахикати почне.

Лікар Айболить. Ось так-так! Хто це тут так вихваляєть­ся! Я вважаю, що ви випадково і даремно потрапили до наших дітей!

Діти, відкривайте-но всі двері та кватирки, зараз ми їх вивітримо звідси!

(Мікроби, кружляючи, вибігають із зали).

Лікар Айболить. Ви пересвідчилися, що у вас є вороги? Вони з'являються там, де брудно, де скупчується сміття, де не виконують правила гігієни.

 Я дуже хвилююся за ваше здоров'я. Хочу, щоб ви всі росли здоровими, міцними. А що для цього треба зробити?

Плакати

1.   Не лінуйся робити фіззарядку, чистити зуби, мити вуха та шию.

2.  Дружи зі спортом.

3.  Рухайся якомога більше на свіжому повітрі.

4.  Набігавшись, не пий прохолодної води.

5.  Будь охайним і слухняним.

6.  Виконуй Правила дорожнього руху та Правила про­типожежної безпеки.

7.  Їж якнайбільше овочів і фруктів, бо вони містять ба­гато вітамінів.

Лікар Айболить. І тоді ви будете здоровими і щасливими.

 1-й учень.

Шофер не любить довго спать,

Із сонцем він встає.

І до машини поспіша —

Важливі справи є.

Його повсюди люди ждуть,

Тож рано він і встав,

Щоб цеглу і цемент возить,

Аби росли міста.

 2-й учень.

Ще всі навколо міцно сплять,

Та пекар встати встиг,

Аби духмяним калачем

Ти смакувати зміг.

1-й учень.

Наш кухар, ніби боровик,

Надів біленьку шапку.

Готує нам він холодник

І запікає бабку.

 2-й учень.

Смачний у кухаря пиріг,

Чудова каша манна!

Він дбає про здоров'я всіх —

Йому й подяка наша!

2-й учень.

Дошку взяв мебляр дубову

І покраяв на столі:

Шафу робить він книжкову,

Придивляйтеся. малі.

2-й учень.

Із ткацького верстата

Тече униз ріка,

А та ріка, малята,

Чи знаєте яка?

Не проста, не шовкова,

У ній червона нить –

Тканина для обнови,

Щоб гарні плаття шить.

2-й учень.

Деталі точать токарі.

В цеху стоять у ряд.

І кожному о цій порі

Співа його верстат.

2-й учень.

Про двірника, розкажу вам,

Є в нього, друзі, мітла і лопата.

Ми на світанку спимо, а двірник

Ще до зорі прокидатися звик.

Першим стрічає він сонце у місті.

Двір наш і вулиця, - глянь, які чисті!

Будеш на вулиці біля будинку –

Знаю: не кинеш ти навіть смітинку!

                                                                                         

3-й учень.

Муляр весняним шаром барв

Нас радувати звик.                                                  - 3 -

Тому і він так рано встав,

Веселий чарівник.

Спитай у сонця і в землі,

Спитай дзвінкий потік:

—  Хто починає день новий?

—  Робочий чоловік! ( разом)

 4-й учень.

Літака веде пілот,

 Робітник йде на завод,

 Школярів учитель вчить,

Космонавт в ракеті мчить,

Кожний знає своє діло,

Робить чесно його, вміло.

Журналіст. Уявімо життя без роботи: і на виробництві, і в школі нічого не роблять. Що б сталося? Не працює електрик.

Учні. Немає світла, у квартирі темно, не працюють те­левізори, праски, пилососи.

Журналіст. Не вийшов на роботу пекар...

Учні. Всі залишились без хліба.

Журналіст. Вирішив відпочити кочегар...

Учні. Буде холодно в домі, у школі, в лікарні.   Ми не зможемо відвідувати школу, театр, музей.

Журналіст. А якщо всі хлібороби і доярки не вийдуть на роботу?

Учні. Не буде хліба і молока.

Журналіст. Правильно. Життя — це праця і береж­ливість.

             ( Загадування загадок про професії) (на відео зачитують загадки, а в цей журналіст в залі з мікрофоном заслуховує відповіді)

1-а ведуча.

Тренер спортсменів готує сумлінно,

Про олімпійську турбується зміну.

Учитель мені відкриває життя,

Турбується він про моє майбуття

 2-а ведуча.

Лікар ти, який лікує душі,

І до сонця повертає всіх.

Капітан — у моря, а на суші

Ти — наставник юнгів молодих.

(співа­ють пісню «Що ж нам, дітки, буде» на мотив «То ли еще будет»).

                                     Пісня

 1-й куплет

Нам уроків задають

З кожним роком більше.

Третій клас, як інститут,

То ж міркуй скоріше.

Задають нам вчителі

З іксами задачі,

Аж старі професори

Над завданням плачуть.

 Приспів (разом).

Що ж нам, дітки, буде,

Що ж нам, дітки, буде,

Що ж нам буде,

Матінко моя!

 2-й куплет

Вдома в нас переполох —

Твір писати знову.

Ні Шевченку, ні Франку

Не снилось такого.

В «Інтернет-клуб» не ходжу,

Вдома вчу уроки,

За комп'ютером сиджу,

Кошеня тут збоку.

Приспів (разом).

Вчителька. Доброго дня, діти! Я сподіваюся, що ви у мене сумлінні, старанні. Отже, зараз я перевірю, як ви підготувалися до уроку. До дошки я запрошую учня Пет­ренка.

 -  Васильку, скажи, як треба правильно переходити вули­цю?

Учень Петренко. На двох ногах! Ой, я помилився! При переході вулиці необхідно скоріше бігти, бо автомобіль випередить.

Вчителька. У тебе дивна відповідь! Вона — неправиль­на.

Хто з вас, діти, правильно відповість на моє запитання?

Учні у класі. На зелений сигнал світлофора.

Шукати підземний перехід.

По естакаді.

Вчителька. Які правила треба вивчати та знати, щоб не трапилося біди на дорозі?

Учень Петренко. Я знаю орфографічні та пунктуаційні правила.

Вчителька. Діти, допоможіть Василькові!

Учні у класі. Правила дорожнього руху!

Вчителька. А які правила для пасажирів ти знаєш?

Учень Петренко. Коли входиш до транспорту, треба всіх оточуючих розштовхати, щоб скоріше увійти і зайняти сидяче місце.

Вчителька. Ой, Васильку, ти не тільки не вчиш уроки, а ти ще й не вихований хлопчик! Ти повинен зрозуміти, що при посадці у транспорт не можна поспішати і штов­хатися, крім того, необхідно поступатися місцем старшим за віком.

А зараз до нас, дітки, завітали гості, мабуть, хтось із вас впізнає й себе.

(Лунає музика М. Дремлюги «Ми йдемо сьогодні в клас перший раз»).

Сценка № 1.

Іванко. Галинко, дай мені ручку, я робитиму уроки!

Галинка. А чому ти не хочеш писати своєю?

Іванко. Та моя ж помилки робить.

Сценка № 2.

Петрик. Бабусю, одягайся швидше!

Бабуся. Куди ж ти так поспішаєш?

Петрик. До школи! Там на мене друзі чекають!

Бабуся. А що ти будеш робити з друзями?

Петрик. Та битися!

Сценка № 3.

Василько. Мамо, мене вже не звуть найгіршим учнем!

Мама. Молодець, синку! Ти став краще вчитися?

Василько. Ні, до нас прийшов новий учень, а він вчить­ся ще гірше за мене!

Сценка № 4.

Вчителька. Петрику, дай-но мені свій щоденник! (Петрик порпається у портфелі, витягає з нього м'яку іграшку, дитячу машинку, зв'язаний носок, будильник, чере­вик та окуляри.

Здивована вчителька все це розглядає). А я його вдома забув!

Вчителька. А хто складав твій портфель?

Петрик. Та то ж дідусь!

Вчителька. Спасибі вам, маленькі артисти! Бачите, діти, яка у мене складна професія. Я не тільки відкриваю вам таємниці знань на уроках, я закликаю вас до праці, до по­шуку.

           

      Пісня «Хто придумав ці уроки?»

1-й учень.

Не хвилюйтеся, друзі шановні,

Бо можливості наші безмежні.

 І зустрінемось ми колись знову

У житті — цій суспільній мережі.

                                                                                       

2-й учень.

Хтось будинки, мости будуватиме,

Хтось в торгівлю чи в бізнес піде,

Інші діток, можливо, навчатимуть

—      Кожен з нас врешті-решт шлях знайде.                        - 4 -

ЗАСІДАННЯ ДЖЕНТЛЬМЕН-КЛУБУ

Тема засідання: «Всі професії важливі!»

(Під музику до зали входять «джентльмени» (стають півколом).

1-й джентльмен. Наш Клуб джентльменів вітає всіх членів, шановних гостей на своєму черговому засіданні.

2-й джентльмен. Сер, ось скажіть, ми протягом тижня ведемо мови про професії. А як, на Вашу думку, взагалі скільки є професій, і які з них найважливіші чи найнеобхідніші людству?

3-й джентльмен. Сер, а чи можна перерахувати: скільки піщинок у піску, скільки дерев у лісі, скільки води у морі?

4-й джентльмен. Так давайте хоча б спробуємо! Ви, сер, рахуйте, а ми по черзі почнемо називати існуючі про­фесії.

5-й джентльмен. Будівельник новий дім Збудував на радість всім.

 1-й джентльмен. Кухар запрошує всіх на обід

                             — Страви смачні — пообідати слід.

2-й джентльмен. Справа зовсім непроста:

3-й джентльмен. І шофером працювати,

4-й джентльмен. І вугілля добувати,

 5-й джентльмен. В школі діточок навчати...

 1-й джентльмен. Головне — була б мета!

2-й джентльмен. Тренер спортсменів готує сумлінно

                            — Про олімпійську турбується зміну.

 3-й джентльмен. Лікар уважно оглянув дитину:

                                «Ой, як бракує тобі вітамінів!».

4-й джентльмен. Ветеринар тварин лікує

                               — За здоров'ям їх слідкує.

5-й джентльмен. А на шляху завжди чергує

                               Умілий спритний постовий.

1-й джентльмен. А ви знаєте — маю я брата,

                               Він у мене — військовий, танкіст.

                               І якщо вибирати за фахом,

                              Я цей фах виберу, а не якийсь.

 2-й джентльмен. Лаком і фарбою пахне маляр,

                                Цеглою — муляр, замазкою — скляр.

3-й джентльмен. Морем і рибою пахне рибалка:

                               Ось вам і палтус, сазан і салака.

 4-й джентльмен. Письменник, слюсар чи тесляр

                                — Чи можеш ти відповісти?

                                 А може, вчений, чи кресляр?

                                 А думав про майбутнє ти?

5-й джентльмен. Сер! Я Вас прошу, досить. Ви ж бачи­те, що неможливо перерахувати всі професії, які існують у світі! Їх безліч!

1-й джентльмен. І всі вони почесні, важливі та вкрай необхідні.

Незнайко. Ой, як у вас чудово? А хто ви такі!

2-й джентльмен. Вибачте, але вихована людина спочат­ку вітається!

Незнайко. Це не варто. А, до речі, чому ви тут зібрали­ся? Про що у вас іде мова?

3-й джентльмен. Про професії, які існують у світі.

4-й джентльмен. Тоді я вас запитаю: «А є така професія — студент?».

5-й джентльмен. Студент — це не професія, а тільки чергова сходинка до неї!

Незнайко. А звідки взялося таке висловлювання, як «вічний студент»?

1-й джентльмен. А це, Незнайку, мова йде про тих, хто погано ставиться до навчання і ніколи не навчиться про­фесії.

Незнайко. А що, професії треба навчатися?

2-й джентльмен. А як же, змалку! І саме про це нам хочуть розповісти .

1-й учень.

Ми всі вчимося залюбки,

Гартуємось, міцніємо

Читаєм з захватом книжки

І про майбутнє мріємо.

2-й учень.

Пам'ятай, що твої руки

І твій розум потребують:

Підкорились щоб науки,

Всі, які тільки існують.

3-й учень.

Я не знаю, не все можу,

Але старанність властива мені.

Колись я комусь допоможу,

Як мені хтось колись допоміг.

4-й учень.

Запам'ятай і всім кажи: «Не вмію,

Але я хочу і всього навчусь.

Забити цвях у дошку я зумію,

Бо, як батьки, старанно я тружусь».

5-й учень.

Все пізнаєш, все ти зможеш,

Але маєш намагатись

Наполегливо навчатись,

Бо життя — твоє багатство.

( Перегляд презентації під пісню «Ким бути?»)

3-й джентльмен. Сер, як ви гадаєте, чи продуктивно ми провели час?

4-й джентльмен. Так, я вважаю, що за всіх присутніх у цій залі ми можемо бути спокійними.

5-й джентльмен. Я розумію, що всі учні будуть старан­но навчатися, щоб у майбутньому вибрати собі цікаву

професію, яка б приносила радість їм самим та користь Батьківщині.

1-й джентльмен. Отже, засідання нашого клубу будемо вважати завершеним. До побачення!

Всі. До побачення!

 1-а ведуча.

Не ледачі ростемо,

Діти ми завзяті

Будем справними ми скрізь:

У труді й на святі.                                                                             

1-й учень.

Ти привчай до всього руки,

Вчись майстерності щоднини,

Пізнавай усі науки,

Бо ж у світі ти — людина.

2-й учень.

Я умію шити, вмію вишивати,

Квіти у кімнаті можу доглядати,

Чисто все прибрати і обід зварити,

То ж хіба на мене можна насваритись?

3-й учень.

Кажуть, що у мене дуже добра вдача,

Я люблю роботу, бо я не ледача.

Як чого не вмію — то завжди навчусь!

Я за всяке діло залюбки берусь!

                                                                                                 

 4-й учень.

Ми — дітвора українська,

Хлопці і дівчата.

Хоч слабкі у нас ще руки,

Та душа завзята.                                                       - 5 -

 5-й учень.

Бо козацького ми роду,

Славних предків діти.

А у школі ми вчимося

Працювати й жити.

6-й учень.

Ми — малі та всі ми друзі,

Ми — одна родина.

Ну, а хто із нас ким стане,

Час іще покаже.

1-й учень.

І на благо Батьківщини

Будем працювати,

Щоб у ріднім нашім краї

Жити-процвітати.

 2-й учень.

За все, що зроблено для нас,

Ми щиро вдячні людям.

Прийде пора, настане час —

І ми трудитись будем! (разом)

Пісня «Мій край»