Заключне свято ІТС «Мій перший найкращий зошит» ПЕРШІ КРОКИ – ПЕРШІ УСПІХИ (1 клас)

Заключне свято ІТС «Мій перший найкращий зошит»

ПЕРШІ КРОКИ – ПЕРШІ УСПІХИ (1 клас)

Мета: розкрити значення слова школа; розвивати інтерес до школи, до знань, до прекрасного; учити дітей правильно поводитися в школі; залучати дітей до джерел і витоків народної спадщини; збагачувати знання про народні звичаї та обряди; виховувати бажання в учнів добре вчитися; виховувати повагу до вчителя, однокласників; залучати батьків до проведення свят.

Обладнання: прислів'я про знання; вірші про школу; малюнки про школу; плакат із висловами про школу:

• Народ, труд, освіта — це три могутніх корені громадянськості (В. О. Сухомлинський).

• Школа — це самосвідомість, це ліхтар, що освітить темряву(В. Винниченко).

• Кращі школи дають усім дітям без винятку, без відбору максимум гідності при максимумі розвитку (Симон Соловейчик).

• Школа — святиня і надія народу (В. О. Сухомлинський).

Учитель Любі гості, мами й тата

Дорогі наші малята!

Як зібралось вас багато

На найперше наше свято!

Всіх ми раді привітати.

Й щиро хочем побажати...

Щастя, радості, любові.

Будьте всі завжди здорові!

1-й ведучий (учень 5-го класу)

Добрий день, любі малята!

Для нас — зміна ви завзята.

Ви зібралися на свято?

Тож і розпочати варто.

2-й ведучий (учень 5-го класу)

Ви тепер вже не малі.

Ви сьогодні — школярі.

Ми хочемо теж вас привітати!

І від душі вам побажати...

1-й ведучий   Вчитись добре й на «відмінно»,

            З бажанням вчитись безупинно.

            Щоб вчителів ви поважали,

           Своїх батьків всі шанували.

2-й ведучий  Любили школу неодмінно,

                Щоб виросла нам гідна зміна!

Учитель (під музику)  Здається, що лише вчора ви переступили поріг нашої школи, а вже пройшли перші веселі напружені місяці і ви носите горде ім’я першокласника: натхненно здобуваєте знання, ідучи дорогою світла, науки, добра…

              Уч.  Іванка  добре вчить уроки,

                   Бо хоче вміти й знати все.

                   Додому йде веселим кроком,

                   В голівці багато знань несе.

              Уч.  Євгенчик  наш уже школярик,

                   Іде з портфеликом в руці.

                   А в ньому зошити й букварик,

                   Пенал і ручка й олівці.

              Уч. Тепер я школярка,

                   Книжечки читаю.

                   І по світі по широкім,

                   Думками літаю.

             Уч. Любить мене матуся,

                   Що я гарно вчуся.

                   Любить мене тато,

                   Що вже знаю я багато.

             Уч. Правда ж, мамо, я великий?

                   Сам взуваю черевики,

                   Зашнуровую шнурочки.

                   Сам в штанці вберусь, в сорочку,

                   Сам лице і руки мию.

                   Сам зачісуватись вмію.

                   І не плачу я ніколи...

                   Адже я ходжу до школи.

            Уч. Учать мами рибку – плавать,

                   Звіра – бігать, птиць – літать,

                   А дітей навчає вчитель

                   Все уміть, багато знать.

             Уч  Менший брат мій у тривозі –

                   Щось притих він, як ніколи.

                   Нам уже не по дорозі,

                   Він – в садок, а я до школи.

          

              Уч. Я стараюсь гарно вчитись,

                   Буть здоровим і рости.

                   Щоб свій рід завзятий, славний,

                   У житті не підвести.

             Уч. Дивний світ навколо мене.

                   Хочу я його пізнать.

Буду старанно у школі.

Всі науки я вивчать.

              Уч. Залюбки йдемо до школи,

Вже ми вивчили багато.

Ось послухайте, як вміють

Першокласники співати.     

Виконують пісню «Вчать у школі»

Вчитель. Школа плекає розум нації. Давні й добрі традиції шанобливого ставлення до освіти живуть на теренах України.

Вчитель. А зараз згадаймо наш найперший день у школі — Перше вересня.

 Учень  У кожного в пам'яті школа

З дитинства свого вирина.

Немає таких, хто б не вчився

У школі добра і тепла.

Учень  Є школа велика й маленька

Сільська вона є і міська.

Та в серці моєму навіки,

Ти будеш, рідненька, одна.

Учень   Для нас вчителі тут працюють,

Не прагнуть лаврових вінків.

На праведний шлях наставляють

З любов'ю й терпінням батьки.

Учень   Здрастуй, рідна школо!

Ти давно нас ждеш,

У середині й довкола сяєш і цвітеш!

               Вчителі тут, наче бджоли,

               Тільки пролуна дзвінок —

Усі швидко і завзято

Починають свій урок.

Учень   У цьому році перший раз

Пішов я в школу в перший клас,

І першим в класі з того дня

З'являтись став до школи я.

Учень   Дивуються навколо друзі,

І мама, і тато:

— Чому це ти до школи

Так любиш поспішати?

Учень   Бо хочу, щоб у класі учительку щоразу,

Щоранку і щодня стрічав найпершим я.

                      Сценка «Знання і лінь»

Знання. Доброго вам, діти, дня! Я — Знання! Відчиняю для вас двері в школу, в перший клас. Вірним другом буду завжди, і кращого вам не знайти.                                 У гарній сукні заходить Лінь із хустинкою в руках.

Лінь. Як не знайти? Найкраща подруга для них я!

Знання. А ти хто?

Лінь. А я Лінь. Під моєю владою всі — і дорослі, і малі.

Знання Помиляєшся, небого,

     Пануватимеш недовго!

     Уже давно час тобі

     Зникнути із Землі.

Лінь. Зникнути? Ти що верзеш?

Знання. Ти ж нещастя всім несеш!                                Лінь     А ти боїшся, маєш страх?

Сьогодні буде тобі крах.

 Знання.  Долю свою я дітям вручаю.

Пощади у тебе я не благаю.

Лінь      О, я супернице завзята!

Зіпсую тобі це свято.

Іде до дітей і махає хустиною над дитячими головами.

Лінь (таємничо) Засніть, засніть, мої раби,

                            Прийдіть сюди, чарівні сни.

Вчитель. Послухайте розповідь одного хлопчика, який подружився з Лінощами.

Хлопчик.  Що робити?

Наче тінь, приросла до мене лінь.

Я хотів уроки вчити —

Адже в мене стільки справ!

А вона шепоче -

Вітю, взяв би краще та поспав...

Суперечок не терплю!

Що поробиш? Ліг — та сплю...

Знання   Схаменись! Ну й вперта Лінь...

Ти ж мара, нікчемна тінь!

Не в ті двері ти ввійшла.

Тут паную лише я!

Лінь Та ж засніть, засніть, раби,

Хусточко, своє роби!

Знання  Чари твої безсилі,

Бо діти розумні, милі.

Твоїми рабами їм не бувати.

Тут тобі і пропадати!

Учень. За одну лише хвилину

    Розповім вам всі новини,

    Щиру правду розкажу,

     Я ніколи не брешу.

— Зі мною подружилася, як же її звати...

     А, вона називається Лінню. А де ж вона?

     Щойно була біля мене.

 Лінь. Ти хочеш розірвати дружбу? Тоді спершу розгадай мовні загадки.

З «у» - це хліб, що кожен знає,

З «і» - по дереву стрибає.

Учень. Булка - білка.

Лінь.     Він трохи схожий на бичка,

             Кричить, гукає нам: «І-а!».

             Та «ес» на «ер» лиш поміняти —

             У небі зможе він літати.

Учень. Осел - орел.                      

Лінь      Що це зі мною? Темніє в очах...

Я згораю! Ой, який жах!

Зупиніться, я утікаю,

Біжу, ледарів пошукаю.

Знання  Коли серце мудрістю горить.

Чари Ліні зникають умить.

Я радію, що перемогло,

Бо вам потрібне тільки я.

До ваших послуг мої володіння.

Вчіться сумлінно — й прийде до вас вміння!

               Знання проводить  конкурс «Мій портфелик» (потрібно обрати шкільні речі)

 Гра «назви пори року» За назвою місяця назви пори року Наприклад: січень - зима, червень — літо.

Гра «Утвори слово» Перед вами ряд слів. Додайте по одній літері перед або після слова, і ви побачите, як на очах утворюватимуться слова з новим значенням:

Линок, буря, міх, буква, їжа, база (млинок, буряк, сміх, буквар, їжак, базар).

            Виконують пісню «Ми ще звечора поклали...»

Учень Треба добре дітям знати:

          в школі вчать дітей читати.

          І писати, й рахувати,

          Танцювати і співати,

          На екскурсії ходити.

Учень  Йти до школи не боюсь.

                Що не вмію, то навчусь.

                В школі вчитель допоможе -

               Він усе на світі може.

Учитель  А чого вчать у школі?

Учень   Як то добре вміти читати,

            Не потрібно маму прохати,

            Не потрібно прохати сестричку:

            - Прочитай казочку про лисичку.

            Не потрібно прохати ні тата, ні брата,

            А взяти книжечку і прочитати.

Учитель. Діти приходять до школи, маючи безліч запитань.

Учень   А чому біжать струмки,

А чому пливуть хмарки,

І чому приходить літо?

Чом за гори і моря

Світла падає зоря,

І чому так пахнуть квіти?

Що там далі, за селом,—

Хочем знать усе кругом.

Учень   А чому гримить гроза,

А чому блищить роса.

І чому так сонце гріє?

Чом стартують від Землі            

В дальній космос кораблі,

І чому крилата мрія?

Що там далі, вдалині,

В нашій рідній стороні?

Учень   А чому торують, шлях

Капітани у морях,

І чому квітують весни?

Всі дороги, всі путі

Перед нами у житті.

Перед нами дні чудесні.

У щасливий, добрий час

Все відкриється для нас.

Учитель. Діти, ви провчилися в школі більше 100 днів і вже багато знаєте. Ваші знання перевіримо за допомогою загадок.

• Нею тільки поводи —

Залишаються сліди.

Що за дивна штучка?

Та це просто... (ручка).

• Чорні птахи вилітали,

Біле поле засівали.

Що посіяли — узнаєш,

Коли книжку прочитаєш. (Букви)

• Олівці і ручки поскладали

Усі діти у... (пенали).

• Настрибався зайчик вволю,

Білий слід лишив по полю.

Ми за ним спостерігали,

Слово «мама» прочитали. (Крейда)

• Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає нам... (Буквар).

Учитель. Виконаймо пісню про нього.

Учениця виконує  пісню «  Букварик».

Учень.   Тепер ми умієм гарненько писати,

           Сидіти рівненько, задачки рішати.

           Хто не знав ані літери, вміє вже читати,

           Хто не знав чарівних слів, вміє розмовляти.

Учень.   До всіх сердець, як до дверей,

              Є ключики малі, їх легко кожен підбере,

                    Якщо йому не лінь.

Конкурси:

• «Борщ і компот» (Дівчатка із запропонованих зображень овочів та фруктів обирають

що потрібно для борщу, а що — для компоту.)

• «Заспіваймо разом» (Діти разом із батьками за 1 хв придумують та виконують фрагмент пісні про школу, знання тощо.)

Учитель Одна учениця походила півроку до першого класу і вирішила, що їй вчитися набридло. Читати і писати вона вміє, що ж ще?

                                     Сценка

(Дочка  учить уроки, тато замислився над якимось кресленням. Мама щось пише)

Дочка (відкладає підручник сердито) Набридло мені вчитися. Сиди, зубри. Не буду більше. Дуже потрібно! Я й так усе знаю. Книжку прочитати можу. Слова написати на папері також можу. І цифри знаю. Чого ж іще? Не піду більше до школи!

Мама А що ж ти будеш робити?

Дочка Як що робити? Працювати буду.

Мама Ким же?

Дочка  Мало ким! Та, хоча б лікарем.

Мама Дуже добре. Тоді може ти мені допоможеш? У мене дуже багато справ, боюся, не встигну.

Дочка Давай допоможу. А що мені робити?

Мама Ось картки хворих. Візьми кілька й напиши докладно історії їх хвороб, (показує) Ось тут угорі діагноз. Пиши.

Дочка Ні, я не можу. Я ж хворих не слухала. Ти слухала, ти й пиши.

Мама Гаразд. Тоді ти випиши ось на цьому аркуші - рецепт і ліки хворому на грип.

Дочка Добре, (бере аркуш) А як їх виписувати? Які ліки потрібно?

Мама  Писати рецепт потрібно латинською мовою. А які ліки потрібно від грипу

ти сама мусиш знати - ти ж лікар!

Дочка Так... М-да... Ох! (крутить аркуш). Знаєш, мамо, мені така робота щось не дуже

подобається. Я краще на завод піду, буду працювати майстром на заводі автомобілів.

Тато {відривається від креслення) Дуже добре, доню. Я оце зараз над одним кресленням думаю. Йди до мене, допоможеш розібратися (дочка підходить}. Ось перед тобою креслення нової машини. Легкового автомобіля. В ньому є помилки. Подивися,

які, і скажи мені.

Дочка Помилки? Тут? На цьому аркуші?

Тато Так, тут.

Дочка А де ж вони?

Тато   Ось тобі й треба знати. А то зроблять за таким кресленням робітники автомобіль, а він навіть з воріт заводу не виїде. .

Дочка Я ці помилки шукати не вмію. От якби букви неправильно написані були, змогла б. У нас у класі Петя замість «Петя» написав «Путя». Я перша його помилку побачила. А на кресленні я помилку не знайду.

Тато Тоді я сам попрацюю, помилки знайду, а ти відпочинь.

Мама Справді, відпочинь. Посидь на дивані, склавши руки.

Дочка Весь час відпочивати нудно. Краще вже я піду уроки вчити, (сідає до столу, починає щось писати). Знаєте, я, мабуть, завтра до шкоди знову піду. Може гарну оцінку одержу.

Тато От і гаразд. Це твоя найголовніша робота

Учень  Учитель, лікар чи геолог,

             Письменник, слюсар чи кресляр -           

             Всі називають головною

             Одну професію - школяр!

             Бо всім відомо, що без школи,

             Без знань, що мусиш ти здобуть,

             Не станеш у житті ніколи

             Тим, ким в дитинстві мрієш буть.

Вчитель А як потрібно навчатися у школі?

Учень   Як мені ходить до школи?

Як мені на світі жить?

Що не скажуть, я відразу                     

Забуваю в тую ж мить.

Дав задачу нам учитель,

Я забув її - хоч плач.

Став шукати, став лічити -

Перебрав аж п'ять задач.

Не спочину я ніколи,

Бо роблю все навпаки:

Задають про суходоли,

Я читаю про річки.

Мама каже: «Треба вузлик

На хустині зав'язать».

Зав'язав я вузлик, друзі,

І забув хустину взять.

Помилок роблю без ліку.

Як же так у світі жить?                      

Хто знайде від цього ліки,                     

Дуже прошу - поможіть!                                                                                                                                                                             Учень  Перший раз малий Микола

Став збиратися до школи.

Олівця поклав у сумку,

Книги, ручку, зошит, гумку,

М'яч, перо, граблі, подушку,

На обід м'яку пампушку,

Два ведмедики, лопату,

Білочку руду хвостату,

Лук і стріли, і рушницю,

Ще й пухкеньку паляницю.

Ще стільця, стола і парту,

Ще й географічну карту,

Трактора, машину, мило.

Вже й надворі звечоріло.

Сів Микола, дума думку -

Чи усе поклав у сумку?

Учитель Ще з давніх часів було у народу велике прагнення до знань, до навчання.

 Бо це був рух вперед, до світла, до кращого майбутнього. Народом були складені

численні прислів'я.

- Хто хоче більше знати, тому треба менше спати,             

 - Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

 - Не кажи «не вмію», а кажи «навчуся».

 - Добре того вчити, хто хоче все знати.

 - 3добудеш освіту - побачиш більше світу.

 - Книжку читай - розуму набирай.

 - Нічого не знаєш, нічого не скажеш.

 - Хочеш знати — не соромся спитати.

Учитель.  Ці прислів'я є повчальними, короткими, але і глибокими за змістом. Хочеться, щоб ви, дітки, росли розумними, добрими, чуйними людьми, щоб вічні людські цінності, такі як честь, доброчинність, порядність, справедливість були основою вашого життя. Щоб між вами була згода, мир, щирість. Саме тоді можна натхненно працювати, здобувати знання, досягати успіхів. І мені дуже хочеться, щоб саме у цю хвилину прозвучала прекрасна пісня. Це буде нашим подарунком для всіх гостей, які присутні тут.                                

 1-й ведучий  Вже семестр закінчився,

         Ви вже — не дітвора!

        Сідайте за підручники —

        Навчатися пора!

2-й ведучий   Учися, першокласнику!

            Відкрий науки світ.

           Хай буде мрійним, радісним

           В науку твій політ.

1-й ведучий  Сміливим будь, відмінником

          Та честю дорожи.

          Шануй батьків та вчителя

          І з книгою дружи.

2-й ведучий   Будь добрим, праці відданим

           Та старших поважай,

           Навчися мови рідної,

           Люби свій рідний край!

 Вчитель. Скажіть, які негаразди у вас в школі? Може, ви не навчилися співати, танцювати?

Хлопчик. Вчили гарно нас співати,

           Ще й уміло танцювати.

           Нам до музики любов

            Прививали знов і знов.

           Але були й тернисті справи,

           Було й не до забави.

(Двоє хлопчиків і двоє дівчат виконують частівки).

Хлопчики.  У дівчаток гарні кіски,

             Але надто вже малі.

             А щоб більші виростали,

             Ми їх тягнем до землі.

Дівчатка.  Ми хлоп'ят своїх навчаєм,

           Щоб були солдатами,

           А щоб краще пам'ятали,

          Любим їх щипати ми.

Хлопчики.   Джентльмени ми всі справжні,

             Коли треба чергувать,

             Для дівчат звільняєм місце —

              Їм не будем заважать.

Дівчатка. А коли йдемо в їдальню

          Чи вертаємось у клас -

          Ви чомусь всі раптом дружно

          Місць не звільните для нас.

Всі.    Нас учителька навчає

Бути чемними дітьми,

Щоб ми виросли і стали

Всі хорошими людьми.

Вам усмішки ми співали,

Може, в них не все гаразд.

Підкажіть - ми станем кращі,

 Все у нас піде на лад.

Вчитель. Ви, напевно, зрозуміли, що частівки — лише жарти, а насправді за ці 100 днів учні запам'ятали найголовніші правила школярів.

Діти (хором).  Раз, два, запам'ятай:

                 До школи вчасно прибігай.

                 Три, чотири, треба знати:

                 Майна шкільного не псувати,

                 Гарно вчитися усім,

                 Бо школа — це наш другий дім.

Учитель. Шановні діти, батьки! Ось ви і здолали перший бар'єр на вашій шкільній дорозі. Батьки заохочували вас, діток, як могли. Не обійшлося і без якихось покарань. Сьогодні я хотіла, щоб просто зараз батьки разом із дітками переламали «лозину» — символ покарання.

Учень    Я ще не знаю до ладу,

               Ким буду я в майбутнім:

У рідну армію піду,

Щоб стать бійцем могутнім.

 Учень   Чи буду я робітником

На велетні заводі...

Чи в океані моряком

Піду на теплоході...

Учень   В країні нашій стільки справ,

І кожна з них цікава,

Що я ще й досі не добрав —

Яка найкраща справа?

Учень   Літак між хмарами водить?..

У шахті працювати?..

Ліси ростить, сади садить,

Будинки будувати?..

Учень   Чи поклади нові знайти

Руди, вугілля, нафти?

Чи в інші зоряні світи  

Злетіти космонавтом?..

 Учень    А ще привабливіш було б

Стать лікарем великим.

І від усіх-усіх хвороб

Знайти цілющі ліки.

Щоб всі здорові та міцні

Жили б хоч років двісті!

Учень    Про все, що мріється мені,

Несила й розповісти.

Учень   Просторі стеляться путі,

Навкруг широкий обрій.

Мені відкрито все в житті —

Аби училась добре.

Учень    І я навчатимусь як слід!

І буду вірним сином...

Милішої за цілий світ...

            Усі (разом). Моєї Батьківщини!

Діти виконують пісню « Хай радіють усі»

Учитель. На завершення нашого свята хочу ще раз нагадати першокласникам про їх обов'язки, як рівноправних громадян нашої країни України

                                (Вручення дипломів.)

Діти (хором).

Нас не можна роз'єднати,

Ми тепер одна сім'я.

Дружбу будемо плекати,

Щоб були ми, як рідня.

Учитель. Ось і добігло наше свято кінця. Дякую всім за активну участь! До нових зустрічей!