ПРИГОДИ ПЛЯМКИ
Дія перша
(На жердині-ширмі – декорація
№1. На ній - ворота.
Зверху надпис:«Країна Казо...» (буква «Ка» не дописана.
Збоку, на краю сцени стоїть журнальний столик. На
ньому — телефон і книжка «Казки». Біля ширми — чорнильниця з ручкою.
Звучить музика. З'являються Марійка та Андрійко.
Музика нагадує завивання вітру).
Марійка. Ой, де це ми? Куди потрапили? Ми ж тільки-но
сиділи в бібліотеці й читали книжку про дідуся Хотабича.
Андрійко, А я ще сказав, що добре було б перенестись до
Країни Казок.
Марійка. І раптом завив вітер, заграла музика, і ми
опинилися тут. (Роздивляються).
Андрійко. Поглянь! (Показує
на ворота. Читає). Країна Казо... Хтось писав і не дописав букву «К».
Зараз я її допишу. Ось і чорнильниця стоїть.
(Він нахиляється, бере ручку, вмочує її в
чорнильницю і хоче дописати букву. Звучить музика. Вибігає Відьма. Вона танцює
під музику і заважає Андрійкові дописати слово. Хлопчик лякається. З ручки
падає «Пляма» - шматок чорної тканини. Відьма забирає цю "Пляму» і танцює
з нею під музику. Діти перелякано відходять).
Відьма. Щось тут людським духом пахне? Як ви сюди потрапили? І навіщо чорнило
чіпали?
Андрійко. Ми хотіли
дописати букву "К»!
Відьма. Он воно що! Хотіли, та не змогли! Мабуть, у школі
вас погано вчили! Так, так! В школі б вас за це не похвалили! А я хвалю!
Молодці! Ось вона, моя люба помічниця. Плямочка! Як я її довго чекала! Зараз я
її живою водою окроплю, вона оживе і буде мені допомагати «чорні справи»
творити.
(Виймає з кишені пляшку
з надписом «Жива вода» і кропить «пляму», промовляючи заклинання. Звучить музика. Шматок тканини –
«пляма» зникає в кишені Відьми (непомітно), а на сцені з’являється дівчинка
в костюмі Плями. Це фіолетове чи блакитне платтячко з нашити плямами. Відьма і
Пляма продовжують танцювати. Марійка та
Андрійко ховаються за боковинками ширми)
Пляма. Доброго дня,
бабусенько! Довго ж, я змушена
була жити в чорнильниці! Я навіть вся почорніла від цього.
Відьма. Ти мені,
Плямо, дуже потрібна. Бачиш, цим дітям дуже закортіло в Країну казок потрапити.
Нехай ідуть. На що вони тільки там дивитися будуть? Ти пролізь в нашу
Чарівну книгу казок, в усіх казках побувай і скрізь плям понаставляй. Та ще й
зроби так, щоб скрізь зло переможцем було, щоб
добра ніде і краплиночки не зосталось. Зрозуміло?
Пляма. Зрозуміло, бабусю. Буде зроблено. А в яку ж мені
казку спочатку потрапити?
(Відьма бере зі столика Книгу казок, гортає її).
Відьма. Вирушай на дно морське. Знайдеш там Золоту рибку
і зроби так, щоб я стала володаркою морською. Ось тоді ми заживемо!
Пляма. Еге, бабусю! Я
ж пляма, я в воді розчинюся.
Відьма. Нічого! Одягни
скафандер, то й не розкиснеш.
Пляма. Що, що? Який ще
скафандер?
Відьма. Ну, таке
воно... Прозоре і не промокає.
Пляма. То й темна ж
ти, бабусю, зовсім не освічена. Не скафандер, а скафандр. Вчитись
потрібно!
Відьма. Моя ж ти розумнице! Пливи вже, грамотійко, а я тут біля телефону на тебе почекаю.
Якщо потрібно - телефонуй, повідомляй!
(Відьма умощується спати. Але перед тим, як
заснути, вона дістає зі своєї торби черевички і приміряє їх на свою
ногу, дивиться в дзеркало, потім засинає
Біля неї на підлозі залишається Книга казок. Тихенько підходять Марійка та
Андрійко).
Марійка. Що ж робити? Як попередити героїв всіх казок?
Андрійко. Нам може допомогти тільки Добра Фея, але як її
знайти?
Марійка. Ану ж бо згадуй, в якій казці живе Добра Фея, що
перетворила маленьку брудну бідну дівчинку в прекрасну принцесу?
Андрійко. Так це ж Попелюшка!
Марійка. Швидше відкривай Книгу казок, шукай казку про
Попелюшку.
(Андрійко крадеться до книги, котру охороняє
спляча Відьма, і перегортає сторінки).
Андрійко. Ось вона! Знайшов!
(Звучить пісня Попелюшки. Ось з’являється і вона
сама. Танцює. Діти підбігають до неї).
Марійка. Попелюшко,
люба, допоможи! Розкажи, де можна знайти
Добру Фею?
Попелюшка. Фею я можу
викликати тільки тоді, коли доторкнусь до своїх чарівних черевичків. Та ось біда!
Мої черевички кудись зникли. І кому вони знадобились? (Придивляється. Помічає Відьму.) Ой, хто це? І чому на ній мої черевички?
Марійка. Та це ж Відьма!
Андрійко. Ах, ти ж, стара!
То ж це вона викрала твої
черевички! Але нічого. Зараз ми їх заберемо.
(Обережно підходить до Відьми і знімає з її ніг
черевички. Відьма спить. Попелюшка
забирає їх собі)
Попелюшка. Дякую вам, любі діти, що повернули мені
черевички. Якщо вам ще знадобиться моя допомога — кличте. Чим зможу — допоможу.
А тепер прощавайте! Чекайте Фею! (Звучить
музика. З'являється Фея. Вона танцює. До Феї підбігають діти).
Марійка. Люба Феє, допоможи!
Андрійко. Ми випустили з чорнильниці злу Пляму і тепер вона скрізь чорні справи творить разом з
Відьмою. Що робити?
Фея. Тихіше! Чула я про ваші пригоди, все знаю. І ось
що скажу. Поки ви тут, зла Пляма уже пробралась до морського царства і хоче вбити Золоту рибку, щоб зайняти
її місце. Швидше вирушайте до володінь Золотої рибки і попередьте її. Не
встигнете — бути біді!
Діти. Добре, чарівнице!
(Вибігають. Фея сідає за журнальний столик, на
якому стоїть телефон}
Фея. Біжіть,
рятуйте! А я вас не покину. (Столик потрібно
поставити в куточку сцени таким чином, щоб Фея сиділа, спостерігаючи за всіма
подіями, що розгортаються в казці, ніким не помічена, і нікому не заважаючи).
Дія друга.
(На ширмі міняється декорація. Тепер на ній — морське дно. Вперед виходять два хлопчики, що тримають в руках
блакитні стрічки і колихають ними, нагадуючи хвилі Звучить музика. З’являються
4 рибки. Їх виводить Золота рибка. Всі танцюють. Раптом «випливає» Пляма в
скафандрі. Це звичайний прозорий плащ-дощовик. Рибки злякано втікають. Музика
переривається. Залишається одна Золота рибка).
Золота рибка. Ой. хто ти?
Пляма. Гей, ти, як тебе там! Риба! Ти що, найголовніша в морі, чи що?
Бачиш ти, як плаває, вихваляється…
Золота рибка. Я — Золота рибка. А
ви хто? І що вам потрібно в моєму морському царстві?
Пляма. Хто я така? Та я ж іноземна медуза, припливла
сюди здалеку і буду тут жити. Ти
зробиш мене володаркою морською, а сама будеш у всьому мені підкорятись.
Золота рибка. Не бути цьому! Зникни
звідси! Я ніколи не буду тобі служницею!
Пляма. Он воно як! Ну постривай! Зараз я зніму свій скафандр і зафарбую море
чорнилами. Ви тут всі зразу повмираєте! (Вбігають Андрійко і Марійка. З
криком: «Лови, тримай її», вони прагнуть схопити Пляму, але та виривається і
втікає).
Золота рибка. Дякую вам, діти, що
врятували мене і все морське царство від рабства. А тепер поспішайте. Адже
Пляма і в інших казках може біди накоїти.
(Рибка зникає, діти йдуть за ширму. На ширмі зміна декорації. «Море»
змінюється на «Країну Казок». Забігає Пляма).
Пляма. Ой, біда! Де ти. Відьмо
моя?
Відьма (прокидається, підскакує). Ти чого кричиш, спати не даєш?
Пляма. Як же ж мені не
кричати?! Діти вреднючі припливли, рибу врятували, а мене ледь промокашкою не
вимокали. А-а –а!
Відьма. Нещасна ти моя, безхитрісна! Не плач, а то
розіллєшся. Треба з хитрістю та брехнею дружити, тоді пофортунить. (Дивиться на
ноги).
Відьма. А хто це з мене
Попелюшчині черевики зняв? І куди це Книга Казок зникла? У-у-у, горе! І
звідки ці діти впали на мою нечесану голову! Еге! Тут ми самі не впораємось! Покличу я
на підмогу Чорта.
(Свистить у свисток один раз. Грає музика.
З'являється Чорт. Танцює).
Чорт. Що, стара, і
про мене згадала? А я сиджу та й думаю, невже бабуся про родича не згадає?
Відьма. Та досить вже.
Не до цього зараз. Ну ж бо, військо моє, шикуйсь! Вирушайте в гості до
Білосніжки. Вона зараз живе у семи гномів. Там, в підземеллі, сховане нечуване
багатство. Знищимо Білосніжку, заволодіємо
дорогоцінностями
гномів — ось тоді заживемо.
Пляма. Ура! Заживемо!
Чорт. Ох, заживемо!
Відьма. Так, так! За гроші ми що завгодно купити зможемо.
Тоді нам і Золота рибка не завадить. Отже - за справу. Ти, Плямо,
переодягнись бідною бабусею і пригости Білосніжку ось цим яблучком .Та дивися,
щоб вона його при тобі відкусила. А ти. Чорте, будеш стояти на чатах, дивитись,
щоб гноми не підоспіли. Тож поспішайте! А мені треба зникнути в справах.
(Відьма зникає, Чорт і Пляма біжать е іншу сторону. На сцені зостається одна
Фея, що сидить за столиком. Вона телефонує.)
Фея. Вітре, вітре,
ти могучий,
Хмари ти скидаєш з кручі.
Відшукай скоріш дітей,
Передай їм, що тепер
Білосніжка, в скрути час,
Допомоги жде від вас.
Марійка, Андрійко (із -за ширми) Чуємо! Чуємо!
Дія третя.
(Звучить музика маршу. Виходять діти, взявшись за
руки. Танцюють. На ширмі зміна декорації. Ліс. Музика маршу раптом змовкає і
лунає «Пісня Лісовичка». Діти злякано ховаються. З’являється Лісовичок. Він
танцює).
Марійка. (підбігає) Ой, шановний!
Як вас звати?
Лісовичок. Я – Лісовик. І цей ліс –
мій рідний дім. А вам сюди ходити заборонено! Зникніть звідси, а то я вас зараз
налякаю!
Андрійко. Любий
Лісовичку! Не гони нас, будь ласка, а вислухай.
Марійка. Злі Відьма,
Пляма і Чорт хочуть знищити Білосніжку. Нам потрібно поспішати до неї на
допомогу. Змилуйся над нами, проведи до палацу гномів.
Лісовичок. Добре вже. Умовили: Я – добрий Лісовичок.
Набридло мені з Відьмою водитись. Жити, як раніше, я більше не хочу. Проходьте
та будьте обережні. А щоб вас вороги не помітили, одягніть ось ці чорні плащі.
Вони вас від будь-якого нещастя врятують.
(Дає
дітям два чорні плащі, діти вдягають їх, дякують і вибігають)
Лісовичок (дивиться їм у слід). Ох! Знову я один зостався. (Повільно
йде за лаштунки).
Дія четверта.
(На ширмі — палац Білосніжки. Інтер'єр кімнати.
Звучить музика. З'являється Білосніжка. У неї в руках віник. Пританцьовуючи,
вона прибирає в кімнаті).
Білосніжка. Ось і в кімнатах прибрала. Тепер буду сидіти та
братів гномів чекати. Вони ось-ось прийдуть.
(Стукіт у двері).
Хтось стукає. Мабуть, гноми прийшли. Заходьте, відчинено!
(До кімнати заходить Пляма, перевдягнена бабусею).
Пляма. Дівчинко,
гарненька, веселенька! Зжалься над бідною бабусею, дай скориночку хліба,
Їстоньки дуже хочеться.
Білосніжка. Ось, візьміть, бабусю. (Дає).
Пляма. А ти за це яблучка мого покуштуй. Солоденьке,
соковите.
Білосніжка (бере). Дякую, бабусю.
Пляма. Відкуси, відкуси швидше!
(Чути голос Чорта «Не впущу! Не впущу! Вбігають
діти. За ними гониться Чорт).
Діти. Білосніжко, не
їж яблучко, воно отруйне!
(Пляма,
знявши з себе платок, втікає. За нею біжить і Чорт, відбиваючись від дітей.
Зміна декорацій. Знову «Країна Казок»).
Пляма. Бабусю, де ти?
Відьма. Я тутечки. Ну,
як справи?
Пляма. Погано. Знову діти на заваді стали та й Лісовик
їм допоміг, плащі чарівні дав. А ти, бабусю, чому нам не підсобила, де була,
куди ходила? І Чорт кудись втік!
Відьма. Ходила я в перукарню, ось, зачіску собі робила.
Чи не бачиш, як погарнішала? А допомагати я не навчена, думала, що й самі
вправитесь. Я вам тепер Чахлика Невмирущого на допомогу покличу.
(Свистить
двічі. Звучить музика. З’являється Чахлик. Танцює свій танок).
Чахлих
Невмирущий. Що, тепер і моя допомога знадобилась? Золотою рибкою
стати не змогла, то чи не про Царівну Жабу мрієш?
Відьма. Та ні! Жабою
мені ставати ні до чого, а ось Василиною Прекрасною бути хочу. Тоді вже
насправді всі мене любити й
шанувати будуть.
Пляма. Бабусю, а я ким
буду?
Відьма. Не заважай
мріяти! Потім побачимо. А зараз вирушайте з Чахликом на болото, знайдіть Царівну Жабу, заберіть у неї шкіру
жаб'ячу та стрілу Іванкову – і швиденько повертайтесь до мене. (Виходять).
Фея. (телефонує). Місяцю, Місяцю,
сріблястий чарівнику! Передай добрим дітям, що Пляма поспішає на болото шукати
Царівну Жабу.
Дія п'ята.
(Зміна декорації. Болото. Із - за однієї з купинок
виглядає Царівна Жаба. Це лялька. Звучить музика. З'являється Водяник. Він танцює. Прибігають діти).
Марійка. Добродію
Водяничку! Проведи нас до Царівни Жаби.
Водяник. А це ще
навіщо?
Андрійко. Відьма
відіслала Пляму і Чахлика Невмирущого забрати шкіру жаб'ячу. Вона хоче в
Василину Прекрасну перетворитися.
Марійка. Скажи, де
знайти Чахликову смерть?
Водяник. Ох і Відьма! І
до болота вже добралась! Не люблю я її! Занадто багато вона горя добрим людям
заподіяла. Ну її в болото! А вам допоможу. Смерть Чахлика знаходиться в яйці,
яйце із качці. Знайдіть це яйце. Тільки воно допоможе вам врятувати Царівну
Жабу,
Марійка. Як же впіймати качку?
Жаба. Ква, ква! Я впіймала стрілу і скоро стану
дружиною Іванка!
Андрійко. Царівно Жабо! Дай нам стрілу! Ми вб'ємо качку, і
заберемо яйце.
Жаба. Ква, ква! Тримай стрілу.
(Андрійко забирає стрілу і разом з Марійкою та
Водяником втікають. З’являються Чахлик і Пляма).
Пляма. Жабко - пострибайко! Доброго дня!
Жаба. Ква!
Пляма. Жабонько, давай я з тобою за лапку поздороваюся.
(Висмикує жабу-ляльку з-за ширми,
розмахує нею)
Ага! Шкіра
жаб'яча моя!
(З’являється Відьма і всі троє радіють, веселяться. Вбігають діти, несуть
яйце)
Андрійко. Зачекайте!
Чохлику, подивись! Ось смерть твоя!
Пляма. А-а-а! Що ж зі мною буде?
Чахлик. Пощадіть! Не
вбивайте!
(Хоче втекти,
але Андрійко розбиває яйце. Гримить грім. Чахлик зникає. З'являється Василина
Прекрасна).
Василина. Дякую, вам,
діти, що врятували мене і всіх жителів Країни Казок від нещастя. Назавжди зник
Чахлик Невмирущий і я скоро зустрінусь зі своїм Іванком. Вам теж потрібно
повертатись додому, адже на вас мами
чекають.
Діти. Нам ще не можна додому. Потрібно Відьму і Пляму
провчити.
Відьма. А що мене
вчити? Я вже тікаю. Я гарна-гарна. І більше не буду. (Втікає).
Фея. Втікла Відьма, зник Чорт, помер Чахлик. А Пляму
ми відправимо назад до чорнильниці й зробимо з неї букву «К».
Пляма. Не хочу в чорнильницю! А-а-а!
(Діти беруть Пляму за руки і виводять. Зміна
декорації "Країна Казок»).
Андрійко (вибігає. Показує букву «К»). Ось у що перетворилась наша Пляма. Зараз ми прикріпимо її на постійне місце.
Більше вона не буде порушувати спокій Країни
Марійка. Дякую, добра Феє, що допомогла нам.
Фея. Перемогли ви
самі: ваша доброта, чуйність, дружба. Адже в казці добро завжди перемагає зло.
А ви повертайтесь додому і навчіть всіх своїх товаришів жити так, щоб і серед
людей завжди жило добро! А зло назавжди зникло. Прощавайте! (Музика. Всі
танцюють).
Немає коментарів:
Дописати коментар