Чарівний букетик

Орхідея

Став з лебедями

Тиха гавань

Карпати

Садок вишневий коло хати

Вечір на морі

Матусина радість

Зимовий вечір

На допомогу батькам. Як підготуватися до першого вересня?

                      Як підготуватися до першого вересня?

1. Розповісти про те, що чекає дитину цього дня.

2. За декілька днів почати вводити його в ритм "підйому і відбою".

3. Улюблене ведмежа (лялька або улюблена іграшка) повинне бути взяте з собою в портфель (він теж в перший день піде вчитися).

4. Можна дати дитині з собою камінчик – амулет (забезпечує «зв'язок з батьками»).

5. Основний одяг повинен бути новим і особливим (шкільна форма), але певна деталь одягу повинна бути знайомою і улюбленою (шкарпетки, майка, значок на сорочці і ін.)

6. Мобільний телефон першого вересня (і взагалі в період адаптації) краще з собою не давати. Дитина гірше звикає до нової життєвої ситуації і нових дорослих, якщо у нього є можливість постійного контакту з батьками.

7. Приготувати все з вечора, щоб вранці не виникло суєти або паніки.

8. Розрахувати час, щоб дитина з ранку могла не поспішаючи поїсти, сходити в туалет.

Поради батькам майбутніх першокласників

Поради батькам майбутніх першокласників

                                             Шановні батьки!

1. З перших днів навчання вимагайте виконання режиму дня дитиною.

2. Привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворилося в щоденні хвилювання.

3. Будіть дитину спокійно, з усмішкою, лагідними словами.

4. Обов’язково привчіть дитину вранці снідати. Це важливий момент у запобіганні хвороб шлунку.

5. Давайте дитині у школу воду, фрукти.

6. Привчіть дитину збирати портфель напередодні ввечері. Перевірте, чи не забула вона чогось важливого.

7. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.

8. Зустрічайте дитину спокійно. Не ставте безліч запитань. Дайте їй можливість відпочити.

9. Після закінчення занять дитина потребує відпочинку, щоб звільнитися від психологічного напруження.

10. Запитуйте, чи не передавала вчителька для батьків якусь інформацію.

11. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини, вислухавши не поспішайте влаштовувати сварку.

12. Якщо дитина замкнулася в собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень. Нехай заспокоїться – потім розповість, що саме її непокоїть.

13. Дозволяйте дитині дивитися телевізор не раніше, ніж усі завдання будуть виконані. Бажано, щоб дитина дивилась тільки дитячі передачі.

14. Не треба завантажувати дитину позашкільною діяльністю із самого початку навчання.

15. Протягом дня знаходьте час для спілкування з нею.

16. Завжди будьте уважним до стану здоров’я дитини.

17. Часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності.

18. Не ставте ваші стосунки з дитиною в залежність від її успішності.

19. Дитина має відчувати, що Ви її любите, завжди допоможете та підтримаєте.

Бажаємо Вам терпіння!

Перший клас. Готовність до школи. Поради батькам

Перший клас. Готовність до школи

Бути готовим до школи – не означає вміти читати, писати та рахувати. Бути готовим до школи – означає бути готовим усього цього навчитись.

Кожний батько серйозно готується до вступу дитини до школи: витрачається чимало грошей на придбання всього необхідного, дитині дають цінні настанови. Але ж просто вдягти дитину у красиву форму, дати до рук модний ранець із різнобарвними зошитами – не достатньо. У сьогоденні важливо психологічно підготувати дитину до школи заради успішного початку шкільного життя. Один із найважливіших аспектів підготовки дитини до школи – психологічний. Саме він допомагає дитині навчатись чи, навпаки, гальмує навчання, незважаючи на хороші інтелектуальні дані.

   Що ж це таке, психологічна готовність дитини до школи?

Це необхідний і достатній рівень психічного розвитку дитини для засвоєння шкільної програми в умовах навчання в чималому колективі однолітків. Психологічну готовність можна сформувати ближче до семи років шляхом розвивальних занять із психологом. Не з учителем, а саме зі спеціалістом-психологом, бо вчитель навчає, а психолог сприяє розвитку навчальних здібностей за допомогою спеціальних вправ. Психологія, як наука, виділяє два аспекти психологічної готовності дитини до навчання у школі: особистісний (мотиваційний) та інтелектуальний. На інтелектуальному рівні в дитини має бути певний рівень розвитку пізнавальних процесів (пам’ять, мислення, логічні зв’язки, мовлення, увага тощо). На мотиваційному ж рівні дитина має бути готова до зміни власної соціальної позиції, дуже важлива наявність бажання вчитись. Дитина може з радістю піти до школи, але це ще не означає, що дитина бажає чи готова вчитись. Ходити до школи й навчатись у школі – дві різні речі. Справа в тому, що здатність оцінювати власні можливості формується в дитини ближче до семи років, а часто й у сім років.

До успішного навчання у школі дитину слід підготувати, допомогти їй розвинути власні навчальні здібності. Дати поштовх до розвитку, а не навчати програмі першого класу вже в дитячому садочку. Навчання шкільній програмі до першого класу завдає дитині величезної шкоди, а саме її самооцінці, оскільки вчитись дитині належить тоді, коли в неї достатньо зрілі та розвинені для цього навчальні процеси. І навчати дитину має спеціаліст – учитель, а не вихователь дитячого садка. Задача вихователя – через гру соціально підготувати дитину до навчання та адаптації в новому навчальному просторі. Також дитині знадобиться вміння долати труднощі, доводити розпочату справу до завершення. Для успішного розв’язання задач у майбутньому дитині необхідні розвинені аналітичні навички: уміння порівнювати, робити висновки та узагальнювати. Для розвитку цих здібностей достатньо прочитати дитині книжку та попросити її переказати те, що вона запам’ятала, відповісти на деякі запитання батьків чи вихователя за змістом книжки. Це допомагає дитині розвинути вміння аналізувати зміст прочитаної книги, а значить, і зміст задач у майбутньому. Також це сприяє формуванню зв’язного мовлення, поповнює словарний запас дитини новими словами, допомагає сформувати увагу, уміння зосереджуватись, пам’ять, потребу в пошуку відповідей на запитання, а також формує вміння керувати своєю поведінкою, виконувати певний час не дуже цікаві вправи. Усі ці навички слід виробляти через щоденну гру (ігри, ліплення, аплікація, спільне читання, спілкування під час прогулянки), а не у формі епізодичного навчання.

Особистісна готовність – це потреба спілкуватися з однолітками, здатність виконувати роль учня, адекватність самооцінки дитини. Важливо створити мотивацію для дитини, щоб у неї виникло бажання вчитись, пізнавати щось корисне й важливе. У цьому дитині допоможе розповідь батьків про школу. Але це допоможе тільки в тому разі, якщо батьки не будуть дитину лякати школою, намагаючись привити серйозне ставлення до навчання, а дадуть дитині яскравий образ позитивної моделі шкільного життя. Хочемо навести для вас приклади шкідливих для дитини батьківських установок, їх наслідки для дитячої психіки. Для того щоб читачеві не було сумно читати наступні рядки, ми наведемо поруч приклади позитивних батьківських установок (так званих контрустановок), які формують у дитини приємний образ шкільного життя.

Установки виникають щоденно. Деякі випадкові, слабкі, інші принципові, постійні та сильні, формуються з раннього дитинства, і чим раніше вони засвоєні, тим їх дія сильніша. Водночас, з’явившись, установка не зникає та у сприятливий для дитини момент життя впливає на її поведінку та почуття. Зброєю проти негативної установки може стати тільки контрустановка, причому постійно підкріплена позитивними проявами з боку батьків та оточуючих. Наприклад, контрустановка «Ти все зможеш!» переможе установку «Незграба! У тебе нічого не виходить!», але тільки в тому випадку, коли дитина дійсно буде отримувати підтвердження цьому в успішній діяльності (малювання, ліплення, співи, танці, навчання тощо).

Проаналізуйте, які директиви, оцінки та установки ви даєте своїм дітям. Зробіть так, щоб негативних було дуже мало, навчіться трансформувати їх у позитивні, які б розвивали в дитині багатство та яскравість емоційного світу й віру в себе.

Сказавши так:      Подумайте про наслідки, та вчасно виправтесь        

Негативні установки	Позитивні установки
«Не будеш слухатись – ніхто з тобою не буде дружити…»     Замкненість, відчуженість, безініціативність, підкоряння іншим, улесливість, дотримання стереотипної поведінки.	«Будь собою, у кожного в житті є друзі!»
«Горе ти моє!»    Відчуття провини, низька самoоцінка, вороже ставлення до оточуючих, відчуженність, конфлікти з батьками.	«Щастя моє! Радість моя!»
«Плакса-вакса! Скиглій!» Стримування емоцій, внутрішня озлобленість, тривожність, глибоке переживання навіть незначних проблем, підвищена емоційна напруга, страхи.	«Поплач, буде легше…»
«От дурненький! Геть усе готовий роздати!»   Низька самооцінка, жадібність, накопичування, складності у спілкуванні з однолітками, егоїзм.	«Молодець, що ділишся з іншими!»
«Це не твого розуму справи», «Тебе це не стосується»         Низька самооцінка, затримки у психічному розвитку, відсутність власної думки, невпевненість, відчуженість, конфлікти з батьками.	«А як ти вважаєш?»
«Вдягайся тепліше, захворієш!»         Підвищена увага до свого здоров’я, тривожність, страхи, часті простудні захворювання.	«Ти виглядаєш замерзлим» або «Молодець, загартовуйся!»
«Ти геть такий, як твій батько (мати)…»   Складності у спілкуванні з батьками, ідентифікація з батьківською поведінкою, неадекватна самооцінка.	«Наш батько – чудовий!», «Наша мама – розумниця!»
«Нічого не вмієш робити, незграба!»         Невпевненість у власних силах, низька самооцінка, страхи, затримка психічного розвитку, безініціативність, низька мотивація досягнення успіху.	«Спробуй ще раз, у тебе обов’язково вийде!»
«Не кричи так – будеш глухий!»         Прихована агресія, підвищене психоемоційне напруження, хвороби горла, вух, конфліктність.	«Скажи мені тихенько на вушко, давай пошепочемось, і це буде нашою з тобою таємницею»
Хлопчику про дівчинку: «Вередливе дівчисько! Усі вони капризулі!». Дівчинці про хлопчика: «Негідник! Усі хлопці б’ються!»    Порушення психосексуального розвитку, ускладнення в міжстатевому спілкуванні, складності у виборі друга чи партнера протилежної статі.	«Усі люди рівні, але в той же час жоден з них не схожий на іншого»
«Замазура! Бруднуля!»          Відчуття провини, страхи, розсіяність, неуважність до себе та своєї зовнішності, нерозбірливість у виборі друзів.	«Як приємно буває на тебе дивитись, коли ти чистий та охайний!»
«Ти поганий! Ображаєш маму, я піду від тебе до іншої дитини!»    Відчуття провини, страхи, тривожність, відчуття одинокості, порушення сну, відчуження від батьків, «ухід» у себе або віддалення від батьків.	«Я ніколи тебе не залишу, я люблю тебе більше за всіх»
«Життя надто складне: виростеш – побачиш!» Недовірливість, боягузтво, безсилля, покірливість долі, невміння долати перешкоди, схильність до нещасних випадків, підозрілість, песимізм.	«Життя цікаве та прекрасне! Усе буде гаразд!»
«Іди з очей моїх геть, стань в куток!»       Порушення взаємодії з батьками, «ухід» від них, прихованість, недовірливість, озлобленість, агресивність.	«Іди до мене, давай в усьому розберемось разом»
«Не їж багато солодкого, зуби болітимуть і будеш гладким»         Проблеми зайвої ваги, хворі зуби, самообмеження, низька самооцінка, неприйняття себе.	«Їж на здоров’я!»
«Усі навкруги обманюють, сподівайся тільки на себе»         Складності у спілкуванні, підозрілість, підвищена самооцінка, страхи, проблеми надконтролю, відчуття одинокості та тривоги.	«На світі багато добрих людей, які готові прийти тобі на допомогу»
«Моє гидке каченятко. І в кого ти такий некрасивий?!»         Незадоволення власною зовнішністю, надскромність, порушення у спілкуванні, відчуття беззахисності, проблеми з батьками, низька самооцінка, невпевненість у власних силах і можливостях.	«Як ти мені подобаєшся»
«Не можна нічого самому робити, питай дозволу у старших»         Сором’язливість, страхи, невпевненість у собі, безініціативність, страх перед старшими. Несамостійність, нерішучість, залежність від чужої думки, тривожність.	«Сміливіше! Ти все можеш сам! Тільки спочатку обміркуй свої дії»
«Завжди ти невчасно! Почекай»         Відчуженість, прихованість, надмірна самостійність, відчуття беззахисності, непотрібності, «ухід» у себе, підвищене психоемоційне напруження.	«Давай я тобі поможу» або при невідкладній справі «Я обов’язково допоможу тобі через кілька хвилин»
«Нікого не бійся, нікому не поступайся, усім давай здачу!»         Відсутність самоконтролю, агресивність, відсутність поведінкової гнучкості, складності у спілкуванні, проблеми з однолітками, відчуття вседозволеності.	«Тримай себе в руках, поважай людей!»

         Список міг би бути набагато довшим. Складіть свій власний і спробуйте знайти контрустановки, це дуже корисна справа. Сказане, здавалось би, без зла може «проявитись» у майбутньому та негативно вплинути на психоемоційний розвиток дитини, її поведінку, а часто й на її сценарій життя. У тому числі й на шкільний сценарій життя.

      Окрім того, лікарі-неврологи радять перед тим, як відправляти дитину до першого класу, звернути увагу на загальний стан дитини. Привчіть її до режиму дня, це дозволить дитині плавно увійти в режим навчання. Після школи дитині слід погуляти, відпочити, можливо, поспати. І тільки потім сідати за уроки. Хоча за нормами домашніх завдань у першому класі задавати не можна, більшість батьків розуміють, що вивчити мову можна тільки в тому випадку, якщо дійсно її вивчати. За 35 хвилин уроку дитина отримає навички застосування нових слів, а ось на запам’ятовування цих слів на уроці часу не вистачає. І правила на уроці встигають вивчити лише 15-20 % учнів. Мова йде не тільки про іноземну мову, яку діти вивчають у спеціалізованих школах і прогімназійній початковій школі з першого класу. Мова йде і про рідну мову. Більшість дітей володіють нею на тому рівні, коли необхідно вивчати нові слова, щоби поповнювати словниковий запас учня. Це дитина має робити вдома. Бо мову або вивчаєш, або не розмовляєш нею.

    Психологічно незріла дитина може не витримати такого навантаження попри амбіційні бажання своїх батьків про її навчання в «найкрутішому» закладі. Батькам, звісно, перед сусідами не соромно, і перед родичами є чим похвалитися, щоб їх аж, самі знаєте, хто задавила. Але ж розплачуватися за батьківські амбіції має дитина: своїм здоров’ям, своїм успіхом у майбутньому житті, своїми невикористаними можливостями та придбаним величезним комплексом неповноцінності. Свої амбіції батьки прикривали сором’язливою фразою: «Як це незріла дитина?! Усі друзі моєї дитини ідуть у школу, усі з двору й дитячого садочка. А моя дитина, що, дурніша від них?». У цій фразі звучить багато інтонацій: і образа на психолога за те, що не розгледів у дитині мегазірку; й образа на дитину за те, що не виправдала сподівань батьків; і прикритий агресією сором за себе, що не змогли вкласти в дитину більше, ніж сусіди, та ще багато інших дурниць, які нічого не варті в порівнянні з дитячим здоров’ям. А зовсім нещодавно я почула повне безглуздя від одного батька й дивувалась: невже людина сама себе не чує? Він наполегливо вимагав найвищих результатів співбесіди для його 5-річного(!) сина на основі того, що він – батько, начебто є екстрасенсом, і його дитина завдяки цьому вельми обдарована. Хоча рівень розвитку дитини просто відповідав нормам розвитку п’ятирічної дитини, для якої також є нормою нерозвинена емоційно-вольова сфера.

Пам'ятка батькам майбутнього першокласника

Пам'ятка батькам майбутнього першокласника

     

 1. Не залякуйте дітей школою, це призведе до небажання  

     дитини йти туди. Особливо небезпечно це стосовно

     боязких, невпевнених у собі дітей.                                             

2.  Суворість і доброзичливість у вихованні дітей повинні

     бути помірними.                    

3.  Сприяйте добрим взаємостосункам вашої дитини з

     однолітками, бо якщо їх нема, виникає відчуття напруги і

     хвилювання, що призводить до появи відчуття

     неповноцінності, агресивності. У дитини може

     сформуватися негативне ставлення до дітей, до школи.

4.  Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізувати,

     наклеювати, ліпити.

5.  Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте

      трудові навички і любов до праці.

6.   Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде

     рівноправним членом сім'ї зі своїми правами і обов'язками.

7   Більше читайте маляті вголос, краще кожен день, зробіть

     із цього улюблений сімейний ритуал.

8.  Не оберігайте дитину вад щоденних справ, не

      намагайтеся розв'язувати за неї всі проблеми.

9.  Не перевантажуйте тим, що їй буде заважко. Хай дитина

      виконує доступні завдання й отримує задоволення.                                                                         

10. Не перехвалюйте дитину, але й не забувайте про

      заохочення, коли вона на це заслуговує.       

11. Не зрівнюйте дитину з іншими дітьми. Зрівнюйте її із

      самою собою (тією, якою вона була вчора,чи буде завтра).

12. Не намагайтеся робити все за дитину, давайте їм певну

      міру свободи і відкритості дій, закріплюйте в дитині

      впевненість у собі.

   

         Бажаю Вам успіхів! До зустрічі 1 вересня!

Свято "Краса людини у праці, у добрих справах"

Свято "Краса людини у праці, у добрих справах"

Мета.  Пробудити інтерес учнів до різноманітних професій; розвивати нахили та здібності учнів; виховувати повагу до праці, до людей праці.

1-й ведучий. Дорогі учні, шановні батьки та гості! Сьо­годні ми вас запрошуємо на наше театралізоване свято «Краса людини  у праці, у добрих справах».

2-а ведуча. Багато існує різноманітних професій у світі: садівник і овочівник, вчитель і лікар, водій і будівельник, міліціонер і тренер, хлібороб і тваринник — це дуже важ­ливі професії. Люди цих професій вирощують хліб, овочі, фрукти, навчають та виховують школярів, лікують дітей і дорослих, перевозять вантажі та споруджують будівлі, охороняють нас і навчають вести здоровий спосіб життя.

Свято довкілля ( 3 кл)

Українське довкілля

Свято довкілля ( 3 кл)

Мета: розширювати знання дітей про природу, дати уявлення про красу українського довкілля; розвивати вміння бачити красу рідного краю, оберігати і збагачувати природу, прищеплювати бажання берегти і захищати українське довкілля; виховувати інтерес до усної народної творчості, народних прикмет про природу.

Обладнання: штучні квіти для оформлення зали, загадки, прислів’я про природу написані на плакатах; газета на тему довкілля, малюнки про природу.

До свята діти готуються заздалегідь. Вдома з батьками вони виготовляють шпаківні, дуплянки для птахів, садять дерева, кущі не тільки у себе на подвір’ях, але й біля школи, на вільних ділянках землі. До сценарію діти добирають загадки і прислів’я, пишуть свої твори, вірші, казки, оповідання, виготовляють газету на тему довкілля і малюють малюнки про природу. Свято це підсумок проведеної дітьми роботи.

  Сцена прибрана штучними великими квітами, плакатами із загадками, прислів’ями про природу На сцену виходять діти, які збирають квіти для віночка. Звучить музика, діти починають читати вірші.

1.   Моя земля чарівна, наче казка!

 Тут є усе: ліси, степи, поля,

 Моря, озера, сонечкова  ласка...

 Зелені гори — дорога земля.

2.  Найкраща в світі, світла, найрідніша,

 Уся в барвінках, наче у вінку.

 Заквітчана, красива, наймиліша

 І чути всюди пісеньку дзвінку.

Родинне свято "Осінь золота завітала до бабусі й дідуся..."

Родинне свято "Осінь золота завітала до бабусі й дідуся..."

«Старість не може бути щастям» — кажуть у народі.. Старість може бути спокоєм чи бідою. Спокоєм вона стає тоді, коли її поважають і підтримують. Бідою її робить самотність, неуважність, байдужість. (В. Сухомлинський)

   На сцені діти з квітами та осінніми листочками міркують: «Бабине літо, — чому не дідове воно?» (Д.Білоус, стор. 169).

1. Вчитель.  Ще недавно в небі синім

                        Пролітали журавлі,

                        А сьогодні в безгомінні

                        Ходить осінь по землі.

                        І від краю і до краю,

                        Від двора і до двора

                        Золотого урожаю

                        Знов до нас прийшла пора.

А наші школярики міркують «Чом літо бабиним зоветься і чому не дідове воно?» Як старість вашу, любі бабусі й дідусі, зробити спокоєм і щастям? Думаю, сьогодні у вашій присутності вони підведуть підсумки своїм міркуванням.

2. уч. Добрий день, вам, бабусі й дідусі,

           І, звичайно, гості всі.

           Раді на святі вас вітати,                                             

           Щастя і добра бажати.

3. уч.  Добрий день, бабусю дорога моя!

           Це для тебе сонечко лагідно сія.

4 уч.  Добрий день, дідусю рідний мій,

           Це для тебе свято влаштував онучок твій.

5 уч.  Назбирали квітів і осінньої трави.

          6 уч. Дорога бабусю, літ за сто живи,

          7 уч. Дорогий дідусю, літ за сто живи,

                   Зичимо любові, і добра, й краси.

          8 уч. Ми у серці маємо слід ваших пісень,

                   Тож добридень, рідні, добрий  усім день!

Свято української кухні ( 4 клас)

                                                       Свято української кухні ( 4 клас)

Вчитель. З давніх-давен Україна славилася своєю багатою кухнею. І понині її страви користуються популярністю не лише на Україні, а й далеко за її межами. Це зумовлено їх високими смаковими й поживними якостями, різноманітністю використовуваних продуктів та видів кулінарної обробки. 

Українській кухні властиві різноманітні способи приготування: смаження, тушкування, варіння, печіння, пасерування, запікання. 

Українська кухня створювалася протягом сторіч, тому в ній відтворено не лише історичний розвиток народу, а й природно-географічні умови того чи іншого регіону, його культурно-побутові традиції, а також зумовлені ними напрями господарської діяльності. "Кожний край має свій звичай", "Що сторона, то новина", "Світ один, та різні звичаї", - говорять українські народні прислів’я. Кожному з етнографічних районів України властиві свої особливості кухні, зумовлені географічними умовами, національними традиціями.  Отож, про все попорядку.

1. Учн. Гей, дорослі, хлопці та дівчата,

              Всіх ми раді привітати,

             Всіх запрошуєм на свято,

             Буде посмішок багато,

             Буде радість, смачна казка,

             Тож заходьте всі, будь - ласка!

2. Учн. Прошу, гостоньки, до моєї господи,

            У моєї господи всього доволі:

             І хліба, і солі,

            Лежать калачі з ярої пшениці,

            І пиріжки з ярої гречки.   

3. Учн. …, то з чого ж почнемо?

4. Учн. А ми вже почали,  продовжуй, …!

5. Учн. Тема  нашого зібрання дуже корисна, приємна, смачна для кожної людини. Бо народна кухня — це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна пишатися, який не слід забувати.

6. Учн. Сьогодні ми з вами дізнаємося про при­готування страв нашими прадідами, розповімо, як го­туємо страви в наш час; про сучасні рецепти приготуван­ня їжі. Насте, ось подивися скільки страв на столі! Чого тільки тут нема!

Вистава шкільного театрального гуртка УЧНІ ЧАРІВНИКА

УЧНІ  ЧАРІВНИКА

Дія І.

Грає музика на лісову галявину виходить лисичка у руках у неї великий букет лісових квітів.

Вона танцює з букетом під музику. Кружляє дивлячись на свій красивий букет.

1. Лисичка. Які чудові квіти у нашому лісі. Яка травичка зелена і сонечко посміхається. Такий чудовий день.

Обережно озираючись на всі боки виходить Білочка.

2. Білка.   Ледве втекла...  Ой!... А якщо вона наздожене мене?... Ой!... У неї такі гострі         зуби... Такі страшні пазурі...

Лисичка бере білочку за плече, а та злякано здригається скрикнувши.

3. Білка.   Ой!... Ой!... Хто це тут у мене за спиною.

4. Лисичка. Не лякайся білочко. Це я. Лисичка.

5. Білочка. Ой Лисичко, а я тебе не бачила, як ти мене Лисичко налякала.

6. Лисичка. Що трапилось з тобою Білочко? Чому ти так тремтиш?

7. Білочка. Я два дні сюди бігла. Життя від них не стало. Поламали дерева, столочили траву. Звірят розігнали, птахів перелякали ... Спустошили вони мій рідний ліс. Починає плакати.

8. Лисичка. Перестань Білочко не плач! Не плач! Краще скажи хто вони такі.

9. Білочка.  Це Соловей-Розбійник і Баба-Яга. Вони знищують мій ліс!

10. Лисичка. Чула я про цих розбишак. Чула!... Чула!...

Вистава шкільного театрального гуртка У ПОШУКАХ ЧАРІВНОЇ КВІТКИ

У ПОШУКАХ ЧАРІВНОЇ КВІТКИ

Вступне слово вчителя.

Мама. Це слово теплом зігріває нашу душу, тому що немає в житті нічого найдорожчого та найціннішого, як мамині руки, її добре серце. З найперших хвилин нашого життя вона віддає нам усе, до останньої краплинки. Лагідне мамине слово зцілює хвороби, дарує щастя і радість. Материнську посмішку можна порівняти з теплим промінчиком вранішнього сонця.

Для наших рідних матусь, а також для всіх присутніх у  залі ми покажемо наше свято-казку «У пошуках чарівної квітки»

Вистава шкільного театрального гуртка У КРАЇНІ НЕВИВЧЕНИХ УРОКІВ

У КРАЇНІ НЕВИВЧЕНИХ УРОКІВ

Дія перша

(На полотнищах декорацій вулиця. Звучить сумна повільна музика. По «вулиці» йде Віка. Одна кіска в неї заплетена, друга розплетена. Вона тягне за собою портфеля)

Віка. - І що їм всім від мене потрібно? Чого вони до мене

причепилися? Що не скажи, все не так, що не зроби -неправильно! Кожного дня двійки ставлять, а сьогодні - аж п'ять двійок зразу! Бідний мій щоденник! А додому йти не хочеться... (Зупиняється, розглядає все навколо. На дорогу

викочується м'яч)

Вистава шкільного театрального гуртка ПРИГОДИ У КРАЇНІ КАЗОК, або КУЛЬКА ГАРНОГО НАСТРОЮ

ПРИГОДИ У КРАЇНІ КАЗОК, або КУЛЬКА ГАРНОГО НАСТРОЮ

Картина 1.

Звучить увертюра (новорічна пісня "Біла казка") Завіса відкривається. Темний зимовий ліс. Тіні дерев. Музика-завірюха. Лісові звуки. Сніг. На сцену через залу входить хлопчик, в руках ліхтарик, мапа. Уважно роздивляється. Озирається. Ухкає сова.

Андрій: І нічого я не боюся! Я сміливій. Мені здається, я йду у правильному напрямку. (Знов сова). І не треба мене лякати! (Дивиться у мапу). Ніхто не повірив, що я дійсно знайшов карту Чарівної Країни Казок. Вірніше, не повірили, що така Країна дійсно існує. "Ти що, Андрійко, маленький? Досі віриш у казки!" . Вони забули, який сьогодні день! Сьогодні Новорічне свято! Сьогодні можливі всілякі незвичайні явища, навіть чудеса. Ось знайду Країну Казок, тоді вони пожалкують, що глузували з мене.

Ой, хтось іде. Поки заховаюся.

Вистава шкільного театрального гуртка ЧАРІВНА КУЛЯ

                           ЧАРІВНА КУЛЯ

Дівчата. Ой яснеє сонечко

Припекло, припекло;

Ясне щире золото

Розлило, розлило.

На вулиці струмені

Воркотять, воркотять,

Журавлі курликають

Та летять, та летять.

Засиніли проліски

У ліску, у ліску;

Швидко буде земленька

Вся в вінку, вся в війку.

Ой. сонечко, батечку,

Доголи, догоди.

А ти, земле-матінко,

Уроди, уроди.

Весна співає пісню «Дівчина Весна»

( І-за тину вискакує хлопчик в українському одязі. Дражнячись з дівчаток, він смикає їх за кіски та стрічки. Дівчата, закінчивши пісню, сваряться на нього, а потім, обсту­пивши міцним кільцем не випускають).

Хлопчик. Ой, дівчата! Відпустіть!

Дівчата. Не відпустимо …

Хлопчик. Відпустіть ..

Дівчата. Еге, ні!  Не відпустимо! А проте... Відгадай загадку, то може й відпустимо...

Дівчинка.

Поле — не міряне, Вівці — не лічені, Пастух — рогатий.

Хлопчик. Пастух — це місяць. Відгадав?

Дівчата. Відгадав!

Хлопчик. Вівці — це зірки, поле — це небо  Відгадав? Відпустіть! (Поривається бігти).

Дівчата. Все рівно не відпустимо!

Хлопчик. Відпустіть, я вам хлопців приведу!

Дівчата  Ну, тоді йди, та швидше. (Хлопчик кличе товаришів і вони виходять з-за типу).

Дівчина. Хлопці, дівчата! А давайте пісню заспіваємо,

Всі. Давайте.

               (Співають *Грицю, Грицю до роботи»).